Песах

З вечора 3 квітня по 10 квітня іудеї відзначатимуть Песах – одне з центральних свят, присвячене Виходу євреїв з Єгипту.

Песах (פֶּסַח; арамейською; українською - Великдень), весняне свято в пам'ять Виходу євреїв з Єгипту, триває сім днів в Ізраїлі і вісім днів у країнах діаспори.

Єврейське свято Песах вважається найдавнішим з усіх релігійних свят, що відзначаються в наш час. У Біблії про ці події написано дуже детально. Ця тема стала популярною в мистецтві, в літературі, часто використовується в різних алегоріях.

Передісторія Песаха пов'язана з об'єднанням єврейського народу, який прийшов до Єгипту у складі 70 осіб з роду Якова і вийшов звідти великим товариством з 600 000 чоловік.

Головна дієва особа цієї події — Мойсей. Він народився в Єгипті в час, коли єгипетський фараон, наляканий великою кількістю юдеїв, наказав страчувати всіх новонароджених єврейських хлопчиків. Сестра Мойсея поклала його в кошик і опустила в річку неподалік від того місця, де купалася донька фараона, яка забрала немовля собі на виховання. Таким чином Мойсей виховувався в палаці фараона. Юнаком він побачив, як наглядач-єгиптянин знущався над євреєм-рабом. В гніві Мойсей кинувся на єгиптянина і вбив його, через що мусів тікати з Єгипту, уникаючи смерті.

В землі Медіамській він став пастухом. Якось в Синайській пустелі він побачив чудо: яскраве полум’я охопило кущ ожини, але ані жоден листочок, ані галузка від цього не постраждали. Раптом він почув голос ангела, який передав йому волю Божу: йди в Єгипет і звільни народ Мій.

Виконуючи волю Всевишнього, Мойсей повернувся до Єгипту і разом зі своїм старшим братом Ароном закликав фараона відпустити юдеїв, аби ті пішли в пустелю і помолилися до свого Бога. Фараон відповів, що він сам є богом і ніякого іншого Бога він не визнає. 10 разів Господь посилав Мойсея і Арона попереджувати фараона, що якщо він не відпустить євреїв, то на Єгипет впаде Його кара. І лише після десятої кари, коли за одну ніч ангел смерті забрав всіх єгипетських первонароджених, фараон, який сам втратив сина, попросив євреїв негайно залишити Єгипет.

Народ Божий тікав з неволі, навіть не прихопивши із собою їжі. Чудом Божим вони врятувалися від фараонової армії, яка кинулася слідом за юдеями щоб повернути їх назад у рабство.

Дорогу їм перегородило Червоне море, і євреї зупинилися. Становище було складне, тож частина євреїв вже почала нарікати на Мойсея, що він прирік їх на вірну загибель, частина готувалася до оборони, інші молилися, а дехто взагалі готувався повертатися назад. Крик стояв несамовитий. Мойсей звернувся до Бога і почув відповідь: чого ви всі кричите, не час кричати, час діяти. І коли голова коліна Юдиного — Нахшон бен Амінадав — вступив у воду, море розійшлося. Слідом за ним пішли всі інші по дну моря як по суші, говорить книга Вихід. За ними вода сходилася назад, затоплюючи таким чином  військо фараона, яке вже наздоганяло втікачів. Ця історична подія відбулася приблизно 33 століття назад (за єврейським літочисленням це 2448 рік).

Наступною важливою подією на шляху до землі обітованої стало прийняття юдеями вчення Тори на горі Синай. За традицією, воно було дане Мойсею у формі двох скрижалей з 10-ма заповідями на них. Це сталося на 50-й день виходу з неволі, і на честь цього встановлено свято Шавуот. 

Господь хотів дати євреям землю обітовану одразу після їхнього виходу з рабства єгипетського. Але євреї не повірили Господу і почали знову дорікати Мойсею і Богу, що він їх привів у пустелю помирати, і краще б вони залишилися рабами в Єгипті. Тому Всевишній і сказав, що якщо так, то поки не помре останній народжений рабом, юдеї не ввійдуть в обіцяну землю. Тож перехід до палко жаданої землі розтягнувся на 40 років.

На згадку про ці важливі події в історії єврейського народу встановлено свято Песах. 

Це свято як й інші прийнято відзначати родиною. Напередодні свята з хати виноситься все, що може забродити — хліб, борошно, дріжджі, тощо — хамец. Вранці в день початку свята все це спалюється. На весь час свята накладається заповідь (міцва) заборони їсти заквашені продукти з борошна. Інші заповіді підготовки до свята — гостинність, подання милостині як виконання заповіді справедливості.

У родинному колі здійснюється основна заповідь свята Песах — седер. Перед початком господиня запалює свічки, промовляючи відповідне благословення.

На родинному столі, застеленому білою скатертиною, на великій тарілці (кіарі) приготовано святкові ритуальні страви:  зроа (засмажений шматочок м’яса на цілій, не рубаній кісточці) — символізує пасхальну жертву яку євреї принесли в Єгипті напередодні наслання 10-кари, коли кров’ю жертвенного ягняти були помічені двері єврейських будинків і ангел смерті їх оминув (пасах);    бейца (зварене в круту яйце) — символ тріумфу життя над смертю;  марор (гірка зелень) і хазерет (тертий хрін) — символізують гірке життя євреїв в Єгипті; харосет (пюре з яблук, горіхів, солодкого вина і кориці) — символізує глину, яку мусіли місити євреї в Єгипті для виробництва цегли; карпас (свіжа зелень, редиска, картопля) — нагадує про весняне відродження природи. 

Крім того, поруч з кіарою стоїть піднос з трьома листками маци (спечене прісне тісто), яка нагадує поспіхом приготовлене прісне тісто, яке євреї винесли із собою з Єгипту, щоби пізніше запекти. Ще на столі стоїть вино — 4 повних келиха і 5 келих дещо окремо — для пророка Іллі. Вино символізує Боже благословення. На столі також має бути ємність із солоною водою, що символізує гіркі сльози рабства. 

Свято Песах триває 7 днів в Ізраїлі і 8 в діаспорі.

Як і на інші свята, на Песах існують забави для дітей. Вони можуть заховати більший шматок маци (афікоман), який старші потім в них викуповують. Це важливо, щоби заохотити дітей до участі в седері (ритуальній родинній трапезі в свято Песах).

Песах в Ізраїлі - це пора масових екскурсій і прогулянок по всій країні, особливо відвідування Єрусалиму, які немов відтворюють у новій формі давнє паломництво. Повернення народу з галута (вимушеного перебування поза межами Ізраїлю) на історичну батьківщину після Катастрофи і відновлення єврейської державності сприймається в Ізраїлі як повторення вирішальних подій ранньої єврейської історії, і в цьому аспекті Песах як свято звільнення набуває особливо актуального значення.

У християнстві Песах - Пасха отримує нове осмислення, пов'язане з Ісусом. Це єдине християнське свято, що зберегло зв'язок з місячним єврейським календарем.