Бойові дії між Вермахтом і Червоною Армією на території України в 1941 - 1942 рр.

Лекція 5

Однак успіхи під Одесою не врятували ситуацію на півдні України. До 20 серпня 1941 року німецькі війська захопили весь вигин р.Дніпро від Черкас до Херсона. Окрім Кременчуцького плацдарму німці до кінця серпня 1941 р. захопили плацдарми на лівому березі Дніпра в районі Запоріжжя й Дніпропетровська. 2 вересня 1941 р. 11-та німецька армія за підтримки

румунських частин розпочала свій форсований наступ в напрямку Криму. Тили німецької армії спробували атакувати радянські війська, зосереджені в районі Запоріжжя, проте німці відбили ці контратаки. Одна частина німецьких військ рушила на Мелітополь, інша - на Крим. До кінця вересня 1941 року радянські війська в Приазов'ї були оточені і до 10 жовтня 1941 року полонені. В полон потрапило до 100 тис. осіб, німці захопили 212 танків, 672 гармати. Користуючись тим, що радянські війська в Приазов'ї були знищені, і контратаки звідти очікувати було неможливо, німці розпочали 29 вересня 1941 р. повноцінне вторгнення до Криму через Перекопський перешийок. Несподівано легко вдалося подолати радянські укріплення на Перекопі і увійти до Кримського півострова. 7 жовтня 1941 р. в районі Сімферополя було полонено ще близько 100 тис. червоноармійців, а німецько-румунські війська швидко просувались на південь півострова. З'явилася реальна загроза головній базі Чорноморського флоту - Севастополю. Враховуючи цю обставину, радянське Верховне Головнокомандування віддало наказ про евакуацію Одеси і перевезення військ Приморської армії з Одеси для оборони Севастополя.

Бойові дії між Вермахтом і Червоною Армією на території України в 1941 - 1942 рр.

Лекція 4

Бажання воювати на чужій території і малою кров'ю відіграло злий жарт із радянським командуванням. Броньовані кулаки, призначені для наступу в Європу, виявилися безсилими у захисті власної території. Бездарні помилки командування, яке вводило війська в бій неправильно, відсутність зв'язку, паніка, дезертирство, бомбардування з повітря прирекли танкові війська Червоної армії в 1941 р. на безславну поразку.

Німці просувалися територією України в 1941 р. так само швидко, як за рік до того просувалися територією Франції. До кінця літа 1941 р. на території України вермахт втратив тільки 186 танків. Завдяки перемозі на Волині і Північній Галичині, німецькі війська вийшли на оперативний простір в напрямку Новоград-Волинського - Житомира і 6 липня 1941 р. в Києві, столиці України, вже було створено штаб оборони міста. Того самого 6 липня керівник Генштабу сухопутних військ Німеччини Гальдер занотував у своєму щоденнику: "До цього часу доволі складно визначити, чи вдасться противнику  організувати стійкий та ефективний спротив на укріплених рубежах західніше від Києва, про які ми тепер маємо точні дані аерофотозйомки. Твердість і енергійність російського командування, що проявилась на південь від Пінських боліт дозволяє очікувати на рішучий спротив".

Незважаючи на подібні оцінки, німецьке командування вирішило розгорнути потужний наступ в напрямку Дніпра, і 7-8 липня гітлерівські танкові з'єднання прорвали оборону радянський військ в районі Бердичіва та Житомира.У фронті радянських частин з'явилася діра шириною 70 км.Через цей розрив німецькі війська рушили на Київ і 10 липня дійшли до оборонних рубежів столиці на р.Ірпінь. 11 липня в зовнішньому секторі оборони Київського укріпрайону зав'язалися перші бої за місто, почалася  тривала й складна оборона Києва. Слід відзначити колосальну роль, яку відіграли оборонні інженерні спорудження в обороні міста. На будівництво укріплень влада мобілізовувала щодня 160 тис. киян. Завдяки важкій праці цих людей навколо Києва за короткий час було зведено до існуючих укріплень Київського укріпрайону 230 км. протитанкових ровів, побудовано 1650 дзотів та укріплень. Спираючись на цю потужну лінію оборони, червоноармійці в кровопролитних боях 11-14 липня 1941 р. зуміли зупинити німецькі війська і не дали їм сходу оволодіти Києвом. Ситуацію під Києвом в липні 1941 р. майбутній маршал Москаленко в своїх спогадах характеризував так: "Цей наступ німецьких танкових і моторизованих частин забезпечений надійним прикриттям з повітря. Супроводжений масовими бомбовими ударами по наших військах, комунікаціях і глибоких тилових об'єктах створив пряму загрозу захоплення Києва і переправу через Дніпро".