Щороку Український інститут національної пам’яті пропонує спеціальну тему Дня для підкреслення певного аспекту трагедії Голодомору 1932–1933 рр. Цього року такою темою є «Люди Правди» – особливе вшанування пам’яті людей, які ризикуючи кар’єрою, свободою або навіть життям зробили все, щоб зберегти та поширити правдиві відомості про Голодомор. Гасло заходів 2015 р. – «Щоб світ знав».

Як німці обороняли Німеччину у 1945 р.

1. Підготовка

Генерал-майор Альфред Вейдеман в аналітичній статті "Кожна людина на своєму місці" навів дані про склад збройних сил, яким належало обороняти Третій Рейх. За його словами, "в липні 1944 р. збройні сили Німеччини налічували: діюча армія - 4,4 млн. осіб, армія резерву - 2,5 млн., військово-морський флот - 0,8 млн., ВПС - 2 млн., війська SS - близько 0,5 млн. осіб. Загалом мобілізованими були 10,2 млн. осіб.

Альфред Вейдеман був впевнений, що такої кількості солдатів вистачить, щоб зупинити росіян на німецькому кордоні. До того ж 22 липня 1944 р. Гітлер доручив Геббельсу провести "тотальну мобілізацію ресурсів для потреб війни", що і було зроблено. Це дозволило компенсувати втрати Вермахту в другій половині 1944 р.

Водночас під патронажем нацистської партії було утворено фольксштурм - вузькотериторіальні формування з числа чоловіків, які не були мобілізовані за віком чи по хворобі, а також  підлітків чи фахівців, що мали "бронь". Ці загони прирівнювались до частин сухопутної армії, і в подальшому обороняли Східну Пруссію. Мова йшла про декілька мільйонів чоловіків, які, за висловом Альфреда Вейдемана, повинні були "перекотити віз через гору", тобто посилити збройні сили Німеччини.

Полтавський абітурієнт - 2016

Нещодавно в місті Полтава проходила виставка ВНЗ "Полтавський абітурієнт - 2016". Оскільки, попри все моє бажання, взяти участь у даному дійстві мені не вдалося, я попросила хорошого друга написати про цей захід. Можливо, інформація про виставку буде комусь корисною.

9-10 листопада у Полтаві проходила міжрегіональна виставка-презентація "Полтавський абітурієнт", в якій взяли участь близько 40 ВНЗ Полтавщини та Харківщини. Учні нашої школи не могли пройти повз такої події, тому 10 листопада група учнів 11 класу Кунцівської ЗОШ зібралася до Полтави. Щоправда, організатори виставки не надто переймалися її популяризацією, і про неї ми дізналися зовсім випадково...

Отже, виставка відбувалася у затишному холі Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П.Котляревського. Майбутні студенти мали можливість поговорити зі студентами теперішніми пропонованих ВНЗ, задати питання, що їх цікавлять. Крім того, учням роздавалися флаєри, журнали, газети, що презентували передовий досвід та досягнення в галузі сучасної освіти, сприяли професійній орієнтації учнів 9 та 11 класів.

Серед представлених ВНЗ всіх рівнів акредитації були технікуми, коледжі, університети, але більшість з них були технічного спрямування (гуманітаріям там робити було нічого). Після спілкування зі студентами з’являється думка, що їм справді цікава їхня професія, адже незацікавлена людина не буде розповідати про свою майбутню роботу з таким запалом, навіть якщо її відпустили з пар. Після спілкування ж з викладачами розумієш, чому їм цікава ця професія. Проте, крім ВНЗ там були також і програми вивчення іноземної мови, роботи та відпочинку закордоном. Серед яскравих пропозицій – популярна «Work&Travel», що дозволяє протягом літа працювати закордоном, а у вільний час вивчати обрану місцевість. Ну й звісно, що не можна не згадати різноманітні освітні програми навчання в Польщі, від академій у Вроцлаві до університетів Варшави.

Детальніше зі всіма пропозиціями можна ознайомитись у прикріпленому файлі, а зараз трохи фотографій та відео.

Презентація МАУП

Полтавський нафтовий геологорозвідувальний технікум зацікавлював макетами бурових установок та нафтових вишок

Відеозвіт виставки

Виставка-презентація "Абітурієнт - 2016". Офіційний каталог.

Автор: Владислав Бибик

Київ відвідають представники польських ВНЗ

Як відомо, Польщу, як країну для здобуття вищої освіти та продовження кар’єри щороку обирає все більша кількість студентів з України. Впродовж останніх років саме українські студенти є найбільшою освітньою діаспорою сусідньої країни.

"Сьогодні спостерігається неймовірне зацікавлення українських громадян польською освітою. Минулого академічного року вищу освіту у Польщі здобували шість із половиною тисяч українців", - зазначає радник Посольства Республіки Польща в Україні з питань науково-освітньої співпраці Анна Кузьма.

"Для вступу до польських вищих навчальних закладів абітурієнту необхідно мати атестат про повну загальну середню освіту", - каже радник посольства. Вона також зазначає, що між Україною і Польщею діє міжурядова угода про взаємне визнання академічних документів про освіту та наукові ступені.

Під час освітньої виставки, що відбудеться у столиці України 12-14 листопада, вищу освіту Польщі презентуватимуть 30 навчальних закладів та декілька польських освітніх агентств, діяльність яких спрямована на розвиток академічного обміну між країнами.

Варто зазначити, що користуючись широкою університетською автономією, польські навчальні заклади самостійно визначають умови прийому та інші особливості навчального процесу. Саме тому, організатори виставки запрошують українських абітурієнтів відвідати павільйон польської освіти та скористатися можливістю отримати інформацію про навчання українців у Польщі від представників навчальних закладів цієї країни.

Виставка "Навчання в Польщі" працюватиме протягом трьох днів, з 12 до 14 листопада у приміщенні Національного центру ділового та культурного співробітництва "Український дім" (вул. Хрещатик, 2) з 11.00 до 18.00. Вхід вільний.

Джерело: http://osvita.ua/abroad/higher_school/poland/48407/

Таємниця теракотової армії

Одною з найбільших пам'яток Китаю є, звісно ж, Велика Китайська стіна, але й крім неї в Китаї існує чомусь менш відома, але не менш дивовижна пам'ятка - теракотова армія. Ця армія налічує 8099 статуй теракотових воїнів і коней, причому це лише ті, які були знайдені. Тож для археологів є ще робота. 

Теракотова армія була знайдена селянами, які копали колодязь, у 1974 році  неподалік від китайського міста Лінтонг поблизу гробниці китайського імператора Цінь Шіхуанді - ініціатора будівництва Великої Китайської стіни. Ця армія вражає своїми масштабами і може скласти гідну конкуренцію такому чуду світу як єгипетські піраміди. Дослідники вважають, що ця армія була потрібна імператору, щоб задовольнити свої владні амбіції не лише в реальному, але й в загробному світі. Без сумніву, вона повинна була битися за нього і в битвах Царства Смерті. Раніше, за китайськими традиціями було прийнято ховати разом з імператором і живих людей, ці статуї стали першим дослідом, коли замість живих людей, в гробницю вирішили помістити глиняні статуї, але не варто забувати, що за деякими даними, разом з імператором було поховано близько 70 тис. майстрів разом з їхніми родинами (можливо щоб зберегти в секреті і місце поховання і секрет виготовлення статуй).

Гірські рекорди України

Найбільша гірська система в Україні - Українські Карпати, які є частиною східних Карпат. Знаходяться вони на заході країни, в межах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей і простягаються смугою завдовжки понад 280 км. і завширшки 100-110 км. від верхів'їв річки Сан до витоків р.Сучави. Площа - понад 24 тис. кв.км. Українські Карпати - середньовисокі гори, їхня пересічна висота - 1000 м.

Найвищий гірський масив - Чорногора в Карпатах, у межах Закарпатської та Івано-Франківської областей. Простягається він на 40 км. між долинами річок Чора Тиса, Біла Тиса та Чорний Черемош. Тут знаходяться усі найвищі вершини України, які перевищують 2000 км. 

Найвища гора України - Говерла на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей.

Підноситься над хребтом Чорногора заввишки 2061 м. над півнем моря. У перекладі з мадярського Говерла означає "сніжна гора". Вершина її насправді сніжна. Та й погода тут часто змінюється: сніг на Говерлі серед літа – не дивина. На схилах гори — форми плейстоценового заледеніння, каменепади. Бувають снігові лавини. Складається з пісковиків і конгломератів. Має конусоподібну форму, вкрита альпійськими луками, чагарниковими пустищами, подекуди — кам'яні осипи. Південно-західні схили переходять у пагорбисті передгір'я і Закарпатську низовину. 

Найвищий гірський хребет - Полонинський. Він знаходиться у внутрішній смізі Українських Карпат, у межах Закарпатської області. Простягається між річками Уж і Тересва майже на 150 км. Середні висоти 1400 - 1500 м., максимальна - 1677 м. (гора Стій).

Найвища точка рівнинної частини України - гора Берда у Чернівецькій області, що відноситься до Хотинської височини. Її висота - 515 м.

Гора-барометр. Ця чи не найдивніша гора розташована поблизу с.Дніпрова-Кам'янка на Дніпропетровщині. Вона має цікаву властивість - створювати шум у безвітряну погоду. Про гору-барометр місцеві мешканці кажуть: коли "Гостра" шумить - чекай змін погоди. І вони ще ніколи не помилялись. Секрет цього явища полягає в тому, що узвишшя гори розташоване в районі повітряної течії, або, простіше, на протязі. Цю особливість природи використовували наші спостережливі предки, обираючи місце для будівництва вітряків. Досі в народі розповідають про чудо-млин, який колись стояв неподалік і безупинно крутився. 

Забуті імена

Імена Михайла Єгорова та Мелітона Кантарії у нас усіх асоціюються з перемогою СРСР у Другій світовій війні, так як і з червоним прапором, який було установлено на дах Рейхстагу 1 травня 1945 року. Але мало хто знає, як склалася подальша доля цих людей - Героїв Радянського Союзу після війни. 

Михайло Єгоров повернувся в рідне село лише у 1947 році. До того він, разом із Кантарією, за завданням партії, їздили по військових частинах, розповідаючи про свій подвиг. Так як Герою Радянського Союзу бути простим сільським мужиком не належало, його спочатку стали просувати по службі а потім відправили на навчання у Смоленську партшколу.  Але не дивлячись на нібито непогані кар'єрні успіхи, жив Єгоров дуже бідно. До 1966 року він разом з родиною мешкав у старенькій халупці, яку Кантарія прийняв за господарську прибудову, і вимушений  був носити дітей у дитячий садок на руках, оскільки  асфальтованої дороги до його будинку не було. 

Потім в народі поповзли чутки, що Єгоров - алкоголік, отримує величезну зарплату, і, взагалі, ніякого прапора на Рейхстаг не ставив взагалі. За місцевою легендою, одного разу в музей Єгорова залізли грабіжники, і, не знайшовши там нічого цінного, з горя розпили пляшку. 

Михайло Єгоров загинув у автокатастрофі 20 червня 1975 року. "Волга", на якій він їхав, врізалася в фуру. Швидка допомога, що приїхала через 40 хвилин, вже нічим допомогти йому не змогла.