Правління короля Юрія I. Останні Галицько-Волинські князі

УРОК № 24

Тема: Правління короля Юрія I. Останні Галицько-Волинські князі

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

• оцінювати загальний стан Галицько-Волинської держави за наступників Данила Романовича; 
• визначати причини її занепаду (внутрішні і зовнішні чинники); 
• аналізувати історичні факти і події, що стосуються діяльності наступників Данила Галицького;
• давати оцінку діяльності останніх Галицько-Волинських правителів;
• складати хронологічну таблицю подій, що вивчаються в темі;
• працювати з історични­ми джерелами, картами.

Навчально-методичне забезпечення:

Підручники 

Контурні карти, атласи.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку:

І. Перевірка домашнього завдання 

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

III. Вивчення нового матеріалу

1. Становище Галицько-Волинської держави за наступників Данила Романовича: Лева, Мстислава, Шварна, Володимира, Юрія.

2. Правління Юрія II Болеслава. Занепад Галицько-Волинської держави.

IV. Закріплення та повторення вивченого матеріалу

V. Підсумковий етап 

VI. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

І. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Бліц-опитування.

1. Коли відбулося об'єднання Галичини і Волині?

2. Назвіть столицю Галицько-Волинського князівства.

3. Де і коли було короновано Данила?

4. У якому році засновано Львів?

5. Назвіть титул Галицького правителя Данила.

6. Укажіть рік отримання ярлика на князювання.

7. Коли Данило посів Київській стіл?

8. Хто був в опозиції Галицьких правителів?

9. У якому році одержано перемогу над хрестоносцями?

10. Хто був союзником Данила в боротьбі з монголо-татарами?

11. Коли русичі здобули перемоги ндц монголо-татарами?

12. До яких країн Данило ходив з військом?

13. Де поховано Данила?

14. Назвіть рік смерті князя Данила.

Тести (можливий письмовий варіант) 

Варіант І

1. Об'єднання Галичини і Волині відбулося: 

а) у 1143 р.; б) у 1203 р.; в) у 1199 р.

2. Данила титулують:

а) королем; б) царем; в) князем.

3. Опозицію правителям Галичини становили:

а) міщани; б) бояри; в) селяни.

4. Заснування Львова сталося:

а) у 1213 р.; б) у 1264 р.; в) у 1247 р.

5. Данило похований у місті:

а) Київ; б) Львів; в) Холм.

Варіант II

1. Данило посів княжий стіл:

а) у 1238 р.; б) у 1244 р.; в) у 1204 р.

2. Данило посів княжий стіл за підтримки:

а) бояр волинських; б) міщан; в) бояр галицьких.

3. Столиця Галицько-Волинського князівства — місто:

а) Львів; б) Холм; в) Люблін.

4. Данило помер:

а) у 1281 р.; б) у 1264 р.; в) у 1244 р.

5. У зовнішній політиці Данило орієнтувався :

а) на Володимиро-Суздальське князівство;

б) на Західну Європу;

в) на свою державу.

Висновок учнів про діяльність Данила Галицького.

Літописець справедливо порівнює князя Данила з Соломоном. Данило зібрав усі землі, що ними володів Роман, і створив із них за допомогою Василька могутню державу, яку поважали сусіди, ви­знав Папа Римський. Папа Римський своїм коронуванням затвер­див становище Галицько-Волинської держави як королівства.

Данило, не зважаючи на умови постійної війни, зумів зламати боярську опозицію і створити державу на нових засадах. Галицько-Волинська держава посіла почесне місце серед європейських дер­жав, її міста викликали дивування, а військова тактика армії здо­бувала славу.

За роки правління Данила яскраво намітилася різниця між ідео­логією і політичною орієнтацією Галицько-Волинської і Володимиро-Суздальської держави. Данило орієнтувався на Європу, а Олек­сандр, орієнтуючись на Схід, визнавав владу татар.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитанням і завданням.

• Який спадок полишив своїм синам князь Данило Романович?
• Назвіть невирішені ним проблеми державного життя.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Становище Галицько-Волинської держави за наступників Данила Романовича: Лева, Мстислава, Шварна, Володимира, Юрія.

Характеристика (супроводжується показом на карті і роботою з контурною картою).

Гармонія Романової родини порушилася зі смертю Данила Рома­новича (1264 р.), почалися міжусобиці. Так, намітилися дві партії: Василька і Шварно, а осторонь — старший син Лев. Лев правив у Галичі, Мстислав — у Теребовлі, Шварно — у Холмі.

Лев І (1264—1301 рр.) (Галич)

Лев був, безперечно, найталановитішим із синів Данила. 1269 р. помер Шварно і всі його володіння перейшли до Лева.

У зовнішній політиці, яку він запроваджував, перше місце нале­жало відносинам з Польщею. Він претендував на Краківський пре­стол, але невдало. Це спричинило війну з Польщею, внаслідок якої Лев приєднав Люблінські землі.

Під час однієї з воєн, 1281 р., Лев забрав частину Закарпаття з Мукачевим. Підтримував стосунки із Чехією, Тевтонським орденом. Відносини з Угорщиною зміцнювалися. Так, ім'я Лева знали в ба­гатьох західноєвропейських країнах як союзника Угорщини в бороть­бі з Чехією 1271 р. Запитання.

А як складались відносини з монголо-татарами? Літопис характеризує їх так: «Були князі всі руські в волі татар­ській». Лев змінив тактику Данила і не робив татарам супротиву, а прийняв їхню зверхність. Не зважаючи на це, така політика не забезпечила спокою державі.

Помер Лев у 13.02 р. Він вважається одним із видатних діячів XIII століття, відомих у Західній Європі. У анонімному географіч­ному трактаті 1308 р. згадується: «Рутекіл — величезна країна, сусідня з Грецією та Болгарією, і ця країна тепер платить данину татарам. А князь її Лев».

Володимир (1270—1289 рр.) (Волинь)

Син Василька Волинського Володимир був іншої вдачі, ніж Лев. Людина мирна, «книжник великий і філософ», як називав його літо­писець, він неохоче брав участь у війнах, до яких примушували його татари. Володимир всю увагу зосередив на будівництві: за його правління було зведено багато міст, укріплень, церков тощо. Він передавав церквам книги, багато з яких сам переписував. Образ Володимира Волинського зберігся як взірець висококультурної, гуманної, освіченої людини. Ще за життя передав він Волинське князівство Мстиславові і заповів роздати незаможним людям свої коштовні речі: посуд, одяг.

Зі смертю Володимира закінчився Галицько-Волинський літопис, багатий на факти, докладні характеристики, описи подій. 

Мстислав (1289—1292 рр.) (Волинь)

За часи свого правління Мстислав об'єднав Центральну і Східну Волинь, пізніше дістав від Литви Волювийськ. У літописі про Мсти­слава сказано, що його оточували бояри старі й молоді, яким він роздав села та міста. Після його смерті вся Галицько-Волинська держава знову об'єдналася, спочатку під владою Лева І, а після його смерті (1301 р.) — під владою його сина Юрія.

Юрій І (1301—1308, можливо 1315 рр.) (Галицько-Волинська держава)

Юрій мав державний досвід, був давнім соратником Лева, але за характером не був подібним до нього. Юрій уникав воєн і, можливо внаслідок такої політики втратив Люблін (1302 р.). Свою столицю переніс до м. Володимира, бо в нього на першому місці був рідний край. На печатці були викарбувані слова: «Король Русі, князь Ла-домерії», на зворотному боці — герб Володимира.

Правління Юрія історичні джерела змальовують як добу розкві­ту, спокою та економічного добробуту держави. Андрій і Лев II (1308-1323 рр.) (Галицько-Волинська держава)

Після смерті Юрія державу наслідували його сини Андрій і Лев. Про них майже нічого невідомо. Так, не з'ясовано, як вони прави­ли — спільно чи поділили державу. У всякому разі, в грамотах того часу вони іменують себе «князі всієї Русі». У зовнішній політиці ці князі спиралися на союз з Тевтонським орденом. Очевидно, вели боротьбу з татарами, і, можливо, обидва за­гинули в тій боротьбі. На це вказує лист Владислава до Папи, в якому він називає братів «останніми руськими князями-схизматиками, які були непереможним щитом проти жорстокого татарського народу».

На них династія Данила Романовича урвалася.

Самостійна робота за завданням.

Опрацювати текст підручника, заповнити таблицю.

КНЯЗЬ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
Князь	Роки князювання	Внутрішня політика	Зовнішня політика

2. Правління Юрія II Болеслава (1325—1340 рр.). Занепад Галицько-Волинської держави.

Характеристика.

У зовнішній політиці Юрій II тримався союзу з Прусією, мав друж­ні стосунки з Литвою, ворогував з Польщею. Року 1337 Юрій II за допомогою татар намагався повернути Люблін, але не мав успіху.

Себе князь називав «з Божої ласки природжений князь».

Продовжуючи внутрішню політику Данила, Юрій II опікував міста. Грамоти 1334 та 1335 р. (союз з Литвою), крім підпису Юрія II, мають підписи єпископа і бояр, поруч князівської печатки ви­сять печатки бояр.

Не зважаючи на обрання боярами, участь їх в управлінні, проти Юрія II діяла міцна боярська група. Його звинувачували у допомозі чужинцям, сприянні німецькій колонізації, у тому, що буцімто хотів повернути католицтво.

У 1340 р. Юрія II Болеслава було отруєно.

Самостійна робота за завданням.

(Учитель пропонує перелік чинників, які зумовлюють занепад держав.)

Вибрати чинники, які є характерними для Галицько-Волинської держави, і записати у зошити.

Бесіда за запитанням.

Які ще, на вашу думку, були причини занепаду Галицько-Волин­ської держави?

Учитель корегує відповіді учнів і складає такий перелік чинни­ків занепаду Галицько-Волинської держави:

· причини природного характеру, а саме: стихії, паводки, зем­летруси, епідемії тощо;

· надзвичайно низький розвиток економіки;

· недалекоглядність та бездарність правителів;

· повна ізоляція (політична й економічна) країни;

· напад ворогів, поглинання іншою країною;

· активна зовнішня політика і нехтування внутрішнім життям країни;

· боротьба православ'я і католицизму;

· боярська опозиція;

· роздробленість;

· навала монголо-татар;

· тиск більш сильних сусідів (Польщі, Литви);

· внутрішні усобиці (суперечки).

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ТА ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Самостійна робота за завданням.

Визначити, про кого йдеться:

1. На його печатці викарбовано: «Король Русі, князь Ладомерії», на зворотному боці — герб Володимира.

2. Невідомо, як вони правили: чи спільно, чи поділили державу. У всякому разі в грамотах вони іменують себе «князі всієї Русі». З їх смертю увірвалася династія Данила Романовича.

3. Він називав себе «з Божої ласки природжений князь» і був останнім князем Галицько-Волинської держави. Його отруїли.

V. ПІДСУМКОВИЙ ЕТАП