Сьогодні 98-а річниця бою під Крутами

29 січня 1918 року на залізничній станції Крути під селищем Крути та поблизу села Пам'ятне, за 130 км на північних схід від Києва, відбувся бій між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300-ма київськими студентами, що захищали підступи до Києва. У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав, та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді, яка загинула в нерівному бою біля Крутів. На похороні у Києві біля Аскольдової могили президент Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш із назвою «Пам’яті тридцяти». У 2006 році на місці бою на вшанування полеглих патріотів встановлено пам’ятник. Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну.

Бойові дії між вермахтом і Червоною армією на території України в 1941 - 1942 рр.

Лекція 1

На початку 1941 р. колишні доволі теплі стосунки між Німеччиною і Радянським Союзом відходять у минуле. Ці дві наддержави, які фактично контролювали всю континентальну Європу, опинилися на порозі взаємного зіткнення. Для того, щоб детально подивитися на хід бойових дій, потрібно зрозуміти, які плани були у протиборчих сторін.

Наприкінці 1940 р. Гітлер підписав директиву, відому під кодовою назвою "Барбаросса", або

"План Барбаросса", яка передбачала швидке завоювання континентальної частини Радянського Союзу, подавлення з допомогою авіації всіх промислових центрів за межами лінії окупації, тобто за лінією Архангельська-Астрахань, за Волгою. Планом "Барбаросса" передбачалось, що бойові дії вестимуться протягом весни-літа 1941 р., але в силу низку обставин бойові дії були відкладені, весною вони не розпочалися, почалися лише влітку, і, як пізніше буде видно, Німеччина не змогла реалізувати цього плану.

Якими були плани Радянського Союзу?
Вже згадувалося, що Сталіну доповідали про небезпеку німецького нападу, Сталіну повідомляли про це як радянська розвідка, так і британські урядові кола. Проте Сталін розглядав і сам план "Барбаросса", і всі повідомлення про нього як британську провокацію, спрямовану на те, аби втягнути Радянський Союз у війну проти Німеччини, й тим самим порятувати Британію від німецького вторгнення.

Українські землі напередодні і в перші роки Другої світової війни (лекція 6)

Лекція 6

Тепер потрібно звернути увагу на той ключовий момент - як так сталося, що дві країни, Німеччина й СРСР, які були приязно нейтральні один до одного, несподівано стали ворогами. 

В цей момент Гітлер постає перед колосальним вибором: він розгромив Францію, витіснив британські війська з континенту на острови. 16 липня 1940 р. фюрер віддає наказ про підготовку операції "Морський лев" - штурм Британський островів, але при всьому цьому, віддаючи розпорядження, він залишається нерішучим, що йому було, в принципі не притаманно. В розпорядженні про підготовку операції

"Морський лев"вказувалось: "Через те, що Англія, незважаючи на своє безнадійне у військовому відношенні становище, не виявила досі жодних ознак готовності до ведення переговорів, я вирішив підготувати і, якщо буде потрібно, здійснити десантну операцію проти Англії. Метою цієї операції буде усунення британської монополії, як бази проти подальшої війни з Німеччиною, а якщо знадобиться, повна її окупація." В розпорядженні звучить дуже нерішуче: "...Якщо знадобиться..." Раніше Гітлер не відзначався такою нерішучістю. Виявляється фюрера дуже почав турбувати його східний партнер - Радянський Союз.

Українські землі напередодні і в перші роки Другої світової війни (лекція 5)

Тимчасом, після того як Радянський Союз успішно приєднав до себе без великої війни великі

території колишньої Східної Польщі  - Західну Білорусь і Західну Україну, Сталін продовжив реалізацію таємного протоколу Пакту про ненапад, підписаного 23 серпня 1939 р. Почалася радянсько-фінська, або зимова війна 1939 - 1940 рр. Здавалося б, ця війна не має ніякого відношення до України, але це не зовсім так. Значною мірою війська Ленінградського військового округу, які воювали у Фінляндії, були доукомплектовані призовниками з Київського і Харківського військових округів. Тому, українці в цій війні мають свій рахунок, втративши щонайменше за офіційними даними 22 тис. осіб убитими. Ця агресивна війна з боку СРСР хоча й змусила фінів віддати СРСР території, які вимагав Сталін, але дозволила їм відстояти свою незалежність. 

12 позитивних цитат з нашого життя

Просто хочеться посміхнутися

1. Не забувайте викидати сміття...з відра, ...з голови, ...з життя!

2. Коли ваші справи йдуть погано, не йдіть з ними.

3. Найкращий вчитель в житті - досвід. Бере, правда, дорого, але пояснює дохідливо.

4. Якщо помилку можна виправити, значить ти ще не помилився.

5. Дякую тим людям, які увійшли в моє життя і зробили його прекрасним. Ще більш дякую тим людям, які вийшли з нього і зробили його ще кращим. 

6. Завжди знайдеться хтось, кому не подобається те, що ти робиш. Це нормально. Всім підряд подобаються лише кошенята. 

7. Якщо хтось вас лає, злиться на вас чи ображається, задавіть його своїм позитивом.

8. Своє життя треба влаштовувати до тих пір, поки вона не почне влаштовувати вас. 

9. Не хочу вас засмучувати, але в мене все добре!

10. На граблі не наступаю. Я вже по них танцюю!

11. Рецепт молодости: радійте кожній дрібниці і не переймайтеся через кожну сволоту.

12. Найкращий день - це сьогодні!

Архітектурні перлини Полтавщини

На Полтавщині, не зважаючи на непростий плин часу й руйнівний вплив епох, збереглося немало архітектурних споруд, які розкривають різні мистецькі стилі, образно характеризують історичні епохи, випромінюють вікові естетичні вподобання людської цивілізації. Тож розглянемо деякі шедеври архітектури рідного краю, насолодимося їх величчю й красою.

1.  Усипальниці на зразок єгипетських пірамід. У них в мініатюрі відтворено й принципи будівництва загадкових пірамід стародавнього Єгипту, і саме призначення цих оригінальних споруд (хоча версія щодо єгипетських пірамід, як усипальниць, зараз є спірною й потребує подальшого вивчення).

а) Усипальниця в селі Комендантівка Кобеляцького району, XIX ст.

б) Усипальниця Закревських в с.Березова Рудка Пирятинського району, XIX ст.

Українські землі напередодні і в перші роки Другої світової війни (лекція 4)

Коли керівники польської держави сконцентрувалися на польсько-румунському кордоні,

командування польської армії прийняло рішення відтягувати залишки розбитих польських військ на рубіж річок Дністер і Стрий у Прикарпатті на, так званий, "румунський плацдарм". Там були значні поклади нафти, що дозволяло полякам заправити бензином техніку, там була гориста місцевість і, власне, річки, що дозволяло полякам укріпити оборону. На цьому "румунському плацдармі", що складав 5% території довоєнної Польщі, польська армія розраховувала оборонятися аж до початку французького наступу на Заході, щоб потім перейти в контрнаступ проти німецьких військ зі свого "румунського плацдарму". Проте, радянське вторгнення змішало всі карти польського командування, поляки до цього були зовсім не готові. 

Українські землі напередодні і в перші роки Другої світової війни (лекція 3)

Лекція 3

Тим часом СРСР, ведучи переговори  з Британією і Францією, паралельно вів активні розмови з Берліном. Зокрема, 2 серпня 1939 р., коли вже операція "Вайс" ("Білий план"), план війни з Польщею, був в Німеччині запущений на всю котушку, керівник німецького МЗС Йоахім фон Ріббентроп поспілкувався з радянським повноважним представником у Берліні й відкрито йому заявив, що у випадку, коли Радянський Союз підтримає Німеччину в її конфлікті з Польщею, то Німеччина готова вести розмову про визначення чітких сфер розмежування між СРСР і Німеччиною в межиріччі між Чорним і Балтійським морем.
Радянський посол в Німеччині Астахов після зустрічі з Ріббентропом телеграфував до Москви: "Німці зараз готові на такі поступки, які б півроку тому були абсолютно неможливими: відмова від Прибалтики, Бессарабії, Східної Польщі, не говорячи вже - від України. Це мінімум, на який би пішли німці без довгих розмов, аби лише отримати від нас обіцянку не втручатися в конфлікт із Польщею."

Українські землі напередодні і в перші роки Другої світової війни (лекція 2)

Лекція 2

Коли виявилося, що в Європі з'явилася автономна українська держава, де-юре автономна, де-факто незалежна, це перевернуло політику багатьох європейських країн і погіршило сон політикам багатьох сусідніх держав. Польща, Румунія, Радянський Союз активно почали шукати шляхів знищення цієї маленької української держави.

Поляки боялися, що нацистська Німеччина використає Закарпаття в якості плацдарму для нападу на територію Польщі і об'єднає західноукраїнські землі Галичини і Волині, які перебували в складі Польщі, з Закарпаттям в маріонеткову піднімецьку державу. Радянський Союз боявся того самого - що Закарпаття стане плацдармом для війни проти СРСР з метою створення маріонеткової Великої України. Румунія боялася за свої етнічні території. Тому, в принципі, і в Москві, і в Бухаресті, і у Варшаві вважали за краще, якщо Карпатська Україна зникне і якщо вона буде приєднана до Угорської держави.

Українські землі напередодні і в перші роки Другої світової війни (лекція 1)

Лекції прочитані доктором історичних наук, професором КНУ ім.Тараса Шевченка Іваном Патриляком

Лекція 1

Друга  світова війна справила колосальний вплив на історію народів, які населяли Україну. На історію територій, земель, які сьогодні входять до складу української держави. Друга світова війна змінила кордони України, перетворила її з мультинаціональної, багатонаціональної держави фактично в моноетнічну з невеликою українською більшістю і трохи меншою російською меншістю. З України в часи Другої світової практично зникли такі етнічні групи, які мали величезний вплив на нашу історію протягом століть, як поляки, німці, євреї. Україна також понесла колосальні людські й економічні втрати. Але з іншого боку вона отримала певні геополітичні, геостратегічні здобутки, які належним чином можна оцінити лише з позиції сучасності. 

На 1939 рік ситуація з українськими землями була набагато складнішою, ніж у 1914 році, на

час початку 1-ї світової війни. Якщо до 1-ї світової війни українські землі належали лише двом імперіям - Російській і Австро-Угорській, то до початку 2-ї світової війни українські землі були розділені між чотирма державами. Основний масив земель, заселених українським етносом, належав до Радянського Союзу у вигляді Радянської України. Другий за величиною масив належав до Речі Посполитої, це 5,5 мл. осіб. Українські землі мала в своєму складі Румунія (територія сучасних Чернівецької й півдня Одеської области), на них проживало близько 600 тис. осіб. І, урешті-решт, Чехословаччина мала Закарпаття. Кожна з цих держав по-своєму дивилася на вирішення українського питання.