Україна в нацистському проєкті "Нової Європи" (1941 - 1944 рр.)

Лекція 1

Яке місце відводилося Україні у нацистському новому проєкті Європи. Йдеться про те, що питанням України в Німеччині цікавились задовго до приходу нацистів до влади.

Велика Німеччина. Серединна Європа

Іще у 18 столітті у своїй праці "Історія мого часу" прусський король Фрідріх II писав, що "...Україна є найбагатшою частиною Російської імперії, а тому повинна завжди перебувати в полі зору майбутніх прусських володарів, як можливий об'єкт для економічної експансії". Колоніальні апетити німецької політичної еліти щодо України чітко викристалізувалися вже в середині 19 ст. і в другій половині 19 ст. Близький друг "залізного канцлера" Бісмарка філософ Гартман у своїх працях сформулював  і обґрунтував необхідність масштабної німецької експансії на схід і витіснення Російської імперії зі Східної Європи. Він означив межу життєво необхідного для німців просування на схід. Це лінія Нарви - Азовського моря. Тобто території від Естонії до гирла Дону мали опинитися під політичним і економічним впливом Німецької імперії. Україна в планах Гартмана поставала як напівзалежна від Німеччини держава, так зване "Київське королівство", на чолі з якимось представником германських династій.

Бойові дії між Вермахтом і Червоною армією на території України в 1943-1944 рр.

 Лекція 4

Через швидке просування військ вперед, тили часто відставали від передових частин, тому інколи приходилося воювати, маючи по 5-7 патронів на одного бійця. До 30% бійців були одягнені в старий, поношений, або часто в цивільний одяг, катастрофічно не вистачало наметів, через що війська часто ночували у відкритому полі. В результаті до 20% особового складу було втрачено через хвороби і обмороження. Радянські війська від грудня 1943 до травня 1944 рр. в боях за Правобережну Україну втратили до 3 млн людей убитими, 60% з них були вихідцями з України.

У червні 1944 року основні наступальні операції Червона армія перенесла на Прибалтику й білоруську ділянку Східного фронту. Однак уже в липня бойові дії знову розгорнулися в Україні.

Бойові дії між Вермахтом і Червоною армією на території України в 1943-1944 рр.

Лекція 3

Майже одночасно з початком Корсунь-Шевченківської операції в наступ перейшло північне крило Першого Українського фронту, розгорнувши так звану Луцько-Рівненську наступальну операцію, яка тривала з 27 січня до 11 лютого 1944 року. Головного удару завдала 13-та радянська армія в районі міста Сарни, який був важливим залізничним вузлом. Після взяття Сарн війська 13-ї армії повернули різко на південь і південний захід в напрямку Рівного та Луцька. Після взяття цих двох обласних центрів відповідно 2 лютого 1944 року радянське командування провело додаткову наступальну операцію на Славуту-Шепетівку, яка завершилася взяттям цих двох важливих залізничних вузлів 10 лютого 1944 року. 

Таким чином Червоною армією було повністю зайнято територію Рівненської й майже всієї території Волинської областей за винятком Ковеля й прилеглих до нього на півночі й північному заході районів. Також Червона армія взяла північну частину Тернопільської та сучасної Хмельницької областей, нависаючи загрозливою лавиною над німецькими військами з півночі. Після завершення вищезгаданих операцій, коли німці на півночі були витіснені аж на західну Волинь, коли такі обласні центри як Житомир, Рівне, Луцьк опинилися в руках Червоної армії, постала потреба очистити від вермахту економічно важливі промислові райони Кривого Рогу та

Нікополя. З цією метою радянське командування розробило Нікопольсько-Криворізьку наступальну операцію, яка тривала з 30 січня до 29 лютого 1944 року й здійснювалась силами 3-го та 4-го Українських фронтів. Радянське угрупування під час битви за Кривий Ріг налічувало 47 дивізій, танковий і кінний корпуси, два механізовані корпуси, загалом мало на озброєнні 7796 гармат і мінометів, понад 1000 танків, 1300 літаків. Цим силам протистояло 18 німецьких піхотних дивізій, 4 танкові, одна моторизована, які мали на озброєнні 400 танків, 3000 гармат і мінометів і 300 літаків. Зранку 30 січня 1944 року радянські 37-ма та 6-та армії нанесли потужний удар по німецькому угрупуванню. Підтягуючи резерви й послідовно вводячи в бій 46-ту й 8-му армії та 4-й механізований корпус, радянське командування зуміло до 5 лютого прорвати німецьку оборону й оволодіти селом Апостолове, розрізавши німецькі позиції навпіл. Три німецькі дивізії опинилися фактично в оточенні, і, відповідно, німці змушені були створити два оперативні угрупування: Нікопольське й Криворізьке. Передові частини 46-ї радянської армії обійшли Кривий Ріг із заходу і вийшли на рубіж річки Інгульця, а з'єднання 8-ї радянської армії замкнули оточення навколо Нікопольського угрупування противника. До 8 лютого 1944 року німецькі війська у Придніпров'ї були повністю знищені, і Червона армія оволоділа Нікополем.