Здавалося б, відповідь однозначна: фюрер разом зі своєю дружиною Євою Браун покінчили з собою 30 квітня 1945 року у 15.30 в Берліні, в підземному бункері, облаштованому в палаці Імперської канцелярії.Це підтверджено людьми з найближчого оточення Гітлера, а також результатами експертиз його ексгумованого трупу. Проте, існує й інша версія: Гітлер зовсім не покінчив життя самогубством, але втік із обложеного Берліна в Південну Америку та й помер там у 1964 році у віці 75 років. І ця версія підкріплюється рядом документів і свідчень.
Перші нестиковки
Американський історик і письменник Вільям Ширер в своєму фундаментальному дослідженні "Злет і падіння Третього Рейху", яке було опубліковане у 1960 році, стверджує, що тіла чи кістки Гітлера й Єви Браун ніколи не були знайдені, оскільки були розкидані й знищені розривами радянських снарядів.
А півстоліття потому з'ясуванням істинної долі Гітлера, Єви Браун й усіх вищих нацистських керівників зайнявся аргентинський історик і письменник-документаліст Абель Басті. Результати його досліджень викладені в книзі "Гітлер в Аргентині", яка побачила світ у 2006 році. Висновки й узагальнення автора спираються на численні документи і показання свідків, на їх підставі історик стверджує: самогубство і подальше спалення трупів Гітлера та Єви Браун було сфальсифікованим. Гітлер і його дружина зуміли сховатися в Південній Америці й дожити до старості.
Факти й свідчення очевидців
Про що свідчать документи і показання? Ось, наприклад, авіаінженер Ганс Бауер інформує: 30 квітня 1945 року в 16.30 (тобто через одну годину після оголошеного самогубства) він бачив Адольфа Гітлера, вдітого в світло-сірий костюм, в центрі Берліна біля літака "Юнкерс-52". Згідно з іншим документом, 25 квітня в фюрербункері відбулася таємне нарада з питання евакуації Гітлера, в якій приймали участь знаменита "пілотесса" Ханна Райч, пілот-ас Ганс-Ульріх Рудель і особистий пілот Гітлера Ганс Бауер. Секретний план евакуації фюрера отримав кодову назву "Операція "Сераль". А за п'ять днів до цієї наради, 20 квітня, було затверджено список пасажирів, які мали вилетіти з Берліна в Барселону. Першим в ньому стояв Гітлер, а ось імена Геббельса, його дружини й дітей були зі списку викреслені.
Тож, Адольф Гітлер і особи, наближені до нього, 30 квітня 1945 року вилетіли з Берліна і Іспанію, а звідти фюрер, Єва Браун, їх численна свита й охорона в кінці літа прибули в Аргентину на трьох підводних човнах, які потім, з метою маскування, були затоплені.
Реальність такого підводного рейсу підтверджується тим, що біля узбережжя Аргентини, на глибині, приблизно 30 метрів, водолази виявили крупні об'єкти, напівзанесені піском. Ці ж самі об'єкти було видно й на знімку, зробленому американцями з космосу.
Про те, що ці субмарини належали нацистам, говорять і показання свідків, які спостерігали влітку 1945 року прибуття трьох підводних човнів зі свастикою в бухту Калета-де-лос-Лорос, яка розташована в аргентинській провінції Ріо-Негро.
В архівах ФБР США міститься рапорт американського агента в Аргентині - садівника багатих німецьких колоністів, подружжя Ейкхгорн із селища Ла-Фальда. Агент повідомляє, що господарі з червня готують маєток до прибуття Гітлера, яке відбудеться найближчим часом.
Зберігся також лист нацистського генерала Зейдлиця, датований 1956 роком, він повідомляє, що збирається бути присутнім в Аргентині на зустрічі Гітлера і "фюрера" хорватських націоналістів-усташів Анте Павелича.
Погано зіграна вистава?
Що стосується показань свідків, які нібито ховали труп Гітлера, виявляється, немає жодної людини, яка б бачила власними очима, як фюрер розкусив ампулу з отрутою чи вистрілив собі в голову. Швидше за все, історія самогубства керівника Третього Рейху від початку до самого кінця була видумана людьми з його близького оточення, щоб збити всіх з пантелику.
А якщо уважно вивчити архівні документи, то можна виявити в показаннях "очевидців" смерті Гітлера цілу низку протиріч. Спочатку було сказано - він отруївся. Потім - ні, вистрілив собі у скроню. Після цього, перепрошуємо, спочатку отруївся, а потім застрелився. Ціанистий калій викликає конвульсії й миттєву смерть: як після цього людина ще може нажати на курок пістолета?
Підсумовуючи інформацію, бачимо, що всі свідки смерті Гітлера плутаються в показаннях. Наприклад, офіцер СС Хайнц Лінге стверджує, що Гітлер вистрілив собі в ліву скроню з пістолета "Вальтер" і зніс собі пів черепа, інший есесівець Отто Гюнше (він виносив тіло фюрера) свідчить: "Адольф попав собі у праву скроню, але його обличчя при цьому не постраждало", Через десять років він чомусь змінив свої показання - прострелена скроня Гітлера знову стала лівою.
У 1950 році Гюнше згадує: коли він увійшов у кімнату, трупи лежали поряд на дивані. А через десять років він передумав і заявив, що трупи лежали в різних кінцях дивану.
Але, що найцікавіше, радянський лікар, підполковник Шкаравський, який брав участь у розтині трупів, вказував, що на жодному них ніде не було слідів кульових поранень, лише залишки ампул з ціанистим калієм в зубах.
З усього цього випливають висновки: есесівці самі ніколи не бачили мертвого Гітлера, звідки такий різнобій в картині його смерті. Їм заздалегідь було наказано категорично стверджувати, що фюрер мертвий, але ролі свої вони погано вивчили.
Сталін і Жуков теж помилялись
Й не дивно, що читаючи подібні "свідчення", Сталін теж не повірив у смерть Гітлера. Відомо, що радянська розвідка шукала фюрера одразу в кількох країнах Південної Америки, що підтверджують розсекречені архіви КДБ. А 9 червня 1945 року на прес-конференції для іноземних журналістів маршал Григорій Жуков заявив, що Гітлер і Єва Браун таємно улетіли в Гамбург, звідки відпливли на підводному човні.
Відомо також про існування трьох стенографічних записів розмов Сталіна (один з них - із держсекретарем США Бірнсом), в яких керівник СРСР відверто говорить, що фюреру вдалося зникнути.
Фюрера замінив двійник?
В Аргентині Гітлер прожив після офіційної дати своєї смерті ще років з двадцять. Це ніяк не ув'язується з великою кількістю свідчень про жалюгідний стан фюрера в березні-квітні 1945 року: фізично змучений чоловік, що втратив уявлення про реальність, напівсліпий, залежний від транквілізаторів. Але, як не дивно, протиріччя тут ніякого немає - треба враховувати той факт, що навесні перед публікою з'являвся один із двійників фюрера, який здавався старшим від своїх років. Ця людина, що зображувала Гітлера, залишилась в бункері до кінця - там вона в результаті й загинула.
Життя в гостинній Аргентині
Всі свідки, що бачили Гітлера в Аргентині описують "пізнього" Гітлера як людину фізично здорову, хоча пересувався він дещо важко, спираючись на тростину - вочевидь далися взнаки наслідки контузії після замаху 1944 року. Він так і не вивчив іспанської, говорив нею дуже погано. Свої знамениті вуса "а-ля фюрер" вже не носив, а волосся було підстрижене коротко, практично "під бобрик", і стало зовсім сивим. Після прибуття в Аргентину фюрер довго жив в готелі, що належав подружжю Ейкхгорн (їх згадував в своєму рапорті американський агент). Неодноразово бував на розкішній віллі великого бізнесмена Хорхе Антоніо (друга президента країни Хуана Перона), відвідував гірський курорт Барілоче, де зручно влаштувалися його улюбленець особистий пілот Ганс-Ульріх Рудель, гауптштурмфюрер СС Еріх Прібке і лікар-садист з Освенцима Йозеф Менгеле. Барілоче йому дуже подобався, фюрер і Єва Браун прожили там декілька років в двоповерховому дерев'яному особняку.
Про Єву Браун варто сказати окремо. Вона народилася у 1912 році, була на 23 роки молодшою за Гітлера. Цілком ймовірно, що у Гітлера і Єви Браун в Аргентині могли бути діти. Але цей факт не доведений, тож повернемось до фюрера.
Удача для країни
В одному з архівних документів ФБР США від 21 вересня 1945 року, що був розсекречений у 1997 році, інформатор повідомляє про готовність надати свідчення того, що три аргентинських міністри зустрічали підводного човна, на борту якого й знаходився Гітлер. До цього варто додати, що Гітлер і його поплічники переправили в Аргентину величезні суми грошей і коштовності. Субмарини U-235 та U-977 в серпні 1945 року вивантажили в аргентинських бухтах більш ніж чотири кілограми діамантів, тонни золота й платини.
Розсекречена у 1996 році доповідь ЦРУ свідчить про те, що президент Аргентини Хуан Перон вже після падіння Третього Рейху отримав з контрольованих СС таємних рахунків у Швейцарії сім мільйонів доларів - це була плата за мовчання.
Відомо висловлювання Перона з цього приводу: "Це - удача для країни. Німці вклали величезні кошти в нашу економіку, побудували фабрики і заводи, поклали в наші банки мільярди золотом. Хіба це не вигідне придбання?"
На завершення варто зауважити, що наведені версії смерті Гітлера - не остаточні. Існує ще декілька. Наприклад, Гітлер жив у маленькому містечку у Бразилії на кордоні з Болівією, де і помер у 1984 році. Ще одна версія стверджує, що Гітлер жив у Парагваї. Тож, остаточну крапку в біографії фюрера ставити, мабуть, зарано.
Немає коментарів :
Дописати коментар