Формування індустріального суспільства в провідних країнах Європи і США

Тема: Формування індустріального суспільства в провідних країнах Європи і США

Мета уроку: формувати уявлення учнів про завдання і структуру курсу; створити умови для розуміння учнями «демографічного портрету» людства; навчити аналізувати прискорення економічного, технічного, інтелектуального прогресу, визначати основні цінності та здобутки людства в кінці ХIХ ст.; розглянути становище світу в кінці ХIХ ст.; охарактеризувати світ в кінці ХIХ ст.; навчити учнів порівнювати різні «світи» кінця ХIХ ст. та висловлювати свою думку щодо розвитку суспільства.

Обладнання: підручник, настінні карти світу, Європи, Азії.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Основні поняття: Науково-технічна революція, монополізація, індустріальне суспільство.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь

Вступне слово вчителя

Пояснити назву періоду «Індустріальне суспільсьво» та назвати його хронологічні межі.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1. Основні цінності та досягнення людства в кінці ХIХ ст.

3. Народонаселення.

4. Прискорення економічного, технічного, інтелектуального прогресу.

5. Світ в кінці ХIХ ст.

Пояснення вчителя

Ознайомити учнів із завданнями і структурою теми, формами й методами організації навчальної діяльності на заняттях при вивченні теми; періодичністю, критеріями і засадами тематичного.

Метод «Мозковий штурм». Визначити основні цінності та досягнення людства на початку ХХ ст. Відповіді учнів фіксуються на дошці. Запропоновані учнями відповіді бажано поділити на групи: філософські, релігійні, політичні, наукові, технічні та інші цінності. (Заповнення таблиці)

Цінності
Філософські	Релігійні	Політичні	Наукові	Технічні	Інші

Метод «Ланцюжок» (робота в групах) Об’єднати учнів у дві команди та запропонувати по черзі (спочатку представник однієї команди, потім другої, наступний крок — знову представник першої команди, потім — другої) називати прізвища видатних осіб, які вплинули на розвиток суспільства у ХIХ ст. Відповіді учнів фіксуються на дошці. Відповідь зараховується, якщо учень пояснює, як названі особистості вплинули на світ. Перемогу здобуває команда, яка останньою дасть відповідь.

Пояснення вчителя

Розповісти про народонаселення, звертаючи увагу на завершення процесів формування націй та народностей у ХIХ ст. та зовнішні та внутрішні чинники, які впливають на розвиток людства.

Визначити чинники, які впливають на зростання кількості населення планети (покращення умов життя, дотримання гігієни, розвиток медицини тощо), та причини, що стримують цей процес (війни, епідемії, геноциди тощо).

Зупинитися на міграційних процесах, визначити їхні причини та напрямки.

Скласти «демографічний портрет» людства.

Дискусія. Об’єднати учнів у групи, які будуть розглядати різні чинники прогресу (одна група — досягнення та позитивний вплив прогресу, друга — негативні сторони прогресу). Після обговорення в групах провести дискусію щодо позитивних та негативних рис прогресу, яку закінчити голосуванням «Чого більше в прогресі — добра чи зла?». Підсумовуючи результати голосування, підвести учнів до розуміння того, що будь-який прогрес, як і будь-яке явище, має як позитивні, так і негативні риси.

Робота з картою

1. Визначте, які країни за формою державного устрою існували на кінець ХIХ ст. (Монархії, республіки, підкорені країни.)

2. Назвіть і покажіть на карті приклади таких країн.

ІV. Узагальнення й систематизація знань

Фронтальне опитування

1.    Що таке нова історія?

2.    Які основні цінності людства ХIХ ст. ви можете назвати?

3.    Які демографічні процеси тривали на кінець ХIХ ст.?

4.    Наведіть приклади міграцій в історії людства.

5.    Наведіть приклади науково-технічних досягнень і поясніть, як вони вплинули на розвиток суспільства.

Метод «Обери зайве». Визначте науково-технічні відкриття, які не належать до початку ХIХ ст.

1) Винахід телефону;

2) винахід колеса;

3) відкриття рентгенівського променя;

4) початок «ери авіації»;

5) винахід атомної бомби;

6) початок «ери космічних польотів»;

7) винахід радіо;

8) планетарна модель атома;

9) поява дарвінізму;

10) створення квантової теорії;

11) запровадження конвеєра на виробництві;

12) створення теорії відносності.

V. Підсумки уроку

Основні висновки

1.    Кінець XIX ст. характеризується бурхливим розвитком промисловості.

2.    В провідних країнах світу утверджується індустріальне суспільство.

3.    Виникають великі корпорації та фінансово-промислові групи.

4.    Затверджується монополізація економіки.

5.    В демографії стаються суттєві зміни.

6.    Поступово утверджується демократія та громадянське рівноправ’я.

7.    В суспільно-економічному життя зростає роль держави.

VІ. Домашнє завдання

Підготувати докази щодо одного з винаходів людства, яке найбільше всього вплинуло на розвиток суспільства.

Тема: Німеччина у 1871-1900 рр.

Мета: з’ясувати, як утворення об’єднаної Німеччини вплинуло на подальший розвиток країни; проаналізувати основні положення Конституції 1871р., внутрішню і зовнішню політику канцлера Бісмарка; визначити причини переходу Німеччини до світової політики; формувати вміння учнів встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; розширювати понятійний апарат учнів.

Обладнання: підручник, атлас, політична карта світу: схема «Система органів влади в Німецькій імперії».

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Бесіда на повторення.

1. Коли утворилася єдина Німецька держава?

2. Що сприяло цьому об’єднанню?

3. Яка держава стояла на чолі об’єднання Німеччини?

4. Яку роль в об’єднанні країни відіграв канцлер Отто фон Бісмарк?

5. Німеччина була об’єднана «залізом і кров’ю». Підтвердіть це конкретними фактами.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Слово вчителя.

         В результаті об’єднання Німеччини в Європі утворилася сильна і могутня держава як в економічному, так і у військовому плані. Разом з тим в Європі з’явився осередок міжнародної напруженості. Ми продовжуємо вивчення внутрішньої та зовнішньої політики Німеччини, діяльності канцлера Отто фон Бісмарка, з’ясуємо, чому і як Німеччина рухалася до війни.

IV. Вивчення нового матеріалу.

Постановка проблемного завдання.

Чому Німеччина наприкінці XIX – на початку XX ст. перетворюється на осередок міжнародної напруженості?

1. Створення Німецької імперії. Конституція 1871 року.

Робота учнів за схемою на с.170 та п.1 §25 підручника.

Бесіда.

1) Чому Німеччину називали „Союзом лева, півдюжини лисиць і двох десятків мишей”?

2) Як в Конституції відображено домінуючу роль Прусії?

3) Які повноваження мав імператор країни за Конституцією?

4) Робота над поняттями: канцлер, рейхстаг, бундестаг, бундесрат.

2. Особливості економічного розвитку.

Завдання.

         У 70-х рр. XIX ст. Німеччина була на IV місці в світі за рівнем промислового розвитку, а вже у 90-х  - на ІІ місці( після США ). Які чинники сприяли швидким темпам економічного розвитку?

Бесіда.

Учні роблять висновки, що цьому сприяли.

 - об’єднання країни;

 - створення єдиного внутрішнього ринку;

 - введення єдиної грошової системи;

 - завершення промислового перевороту;

 - 5 млрд. франків контрибуції від Франції;

 - приєднання Ельзасу і Лотарингії;

 - використання досвіду інших, розвинених в економічному плані країн;

 - значні природні ресурси;

 - працьовитість німців;

 - розвиток нових галузей промисловості;

 - економічна політика О.Бісмарка.

Завдання.

         Як ми з’ясували, німецька промисловість розвивалася швидкими темпами. А с/г, хоч і ставало дедалі продуктивнішим, все ж відставало. Чому?

Бесіда.

         Учні роблять висновок, що причинами відставання с/г полягало у збереженні феодальних пережитків („пруський шлях розвитку капіталізму в с/г”).

3. Рейхсканцлер Бісмарк: його економічна та соціальна політика.

Розповідь учителя.

         Основна увага звертається на такі положення:

 -   Бісмарк був виразником інтересів пруського юнкерства та великої буржуазії.

 - Бісмарк умів знаходити засоби, щоб нав’язати свою волю парламенту, особливо коли мова йшла про посилення мілітаризму і пар питання зовнішньо політики й дипломатії. „Хто називає мене безсоромним політиком, хай спочатку випробує на цьому плацдармі свою власну совість”(О.Бісмарк).

 - Бісмарк завжди боровся з опозицією, якою б вона не була (католицькою, консервативно-юнкерською чи ліберальною).

 -   „культуркампф” („боротьба за культуру”) – боротьба проти католицької церкви та партії „Центр”.

 -  1878р. – винятковий закон проти соціалістів з метою припинення діяльності робітничих союзів, партій.

- соціальне законодавство.

4. Вільгем ІІ. Перехід Німеччини до світової політики.

Розповідь вчителя, робота учнів у зошитах і обговорення проблемного питання.

Основні напрями зовнішньої політики Бісмарка (схема)

1.    Спроба зближення з Англією, щоб залучити її до Троїстого союзу, застрахувати Німеччину проти Росії.

2.    Створення союзів за участі Німеччини, щоб не допустити її ізоляції.

3.    Курс на ізоляцію республіканської Франції.

4.    Боротьба проти робітничих і соціалістичних рухів („Союз трьох імператорів”).

5.    Колоніальні завоювання.

6.    Створення для об’єднаної Німеччини панівного становища в Європі.

1888р. – імператором Німеччини став Вільгем ІІ – „наречена на  кожному весіллі, новонароджений на кожних хрестинах і небіжчик на   кожних похоронах.

Між молодим імператором і Бісмарком відразу виникли розходження щодо основних напрямків внутрішньої та зовнішньої політики. Мріючи про „світову політику” Вільгем ІІ вважав політику Бісмарка провінційною.

1890р. – Бісмарк змушений піти у відставку.

„Світова політика” Вільгема ІІ передбачала

 -   пангерманізм (вищість німецької нації)

„Король на чолі Прусії, Прусія на чолі Німеччини, Німеччина на чолі світу.”

 -   Агресивні плани проти слов’янських народів.

„Дранг нах Остен” („Натиск на Схід”)

 -   Морське суперництво з Англією.

„Морські інтереси Німеччини зросли з утворенням Імперії…”

 -   Створення Німецької колоніальної імперії.

„Німеччину не слід виключати зі змагання інших народів за панування над країнами, що мають багаті перспективи”.

 -   Боротьба за становлення світового панування Німеччини.

„Ми не хочемо нікому заважати, але й не дозволимо нікому стати нам на шляху. Ми маємо інтереси у всіх частинах світу.”

„…ті часи, коли німець одному зі своїх сусідів поступався землею, іншому морем, а собі залишав небо… - ці часи минули… Ми вимагаємо і для себе місце під сонцем”

(Б.Бюлов, канцлер Німеччини, з виступу у рейхстазі в 1897р.)

Завдання.

         Порівняйте основні напрями зовнішньої політики Бісмарка і Вільгема ІІ. Яким чином можна було вирішити ті зовнішньополітичні завдання, які ставив імператор? Чому ви так думаєте?

         В ході обговорення цього питання остаточно дається відповідь і на проблемне питання. Учні роблять висновок про те, що зовнішня  політика Німеччини кінця XIX ст. носила агресивний характер, тому світ стояв на порозі світової війни.

V. Закріплення нових знань учнів.

         З іменем Бісмарка пов’язана майже вся історія Німеччини другої половини XIX ст. Його вважають одним із найвидатніших політиків. Чи згодні ви з такою точкою зору? Свою думку обґрунтуйте.

VI. Домашнє завдання.

1. Опрацювати текст §25 та записи у робочому зошиті.

2. Самостійно опрацювати питання про розвитку робітничого руху.

Тема: Велика Британія в останнiй третинi ХIХ ст.

Мета. Ознайомити  учнів з особливостями політичного, економічного розвитку Великої Британії в останній треті ХІХ ст.

Продовжити характеризувати процес завершення формування індустріального суспільства в Англії.

Аналізувати, пояснювати, зіставляти факти і явища на основі історичного матеріалу, одержаного з різних джерел.

Користуватися науковою термінологією, застосовувати поняття як інструмент пізнання нового.

Підвести учнів до самостійного визначення ролі визначних осіб в історії, критично оцінювати їх діяльність.

Формувати вміння висловлювати і захищати власну точку зору.

Розвивати науково-пізнавальну активність.

Розвивати вміння, навички самостійно працювати з історичними документами, мапою, підручником, контурними мапами, під час вивчення теми, застосовувати набуті знання.

Сприяти вихованню патріотичних почуттів, формуванню національної свідомості, інтересу до вивчення історії.

Формування опорних понять, терміни:

Індустріальне суспільство, монополії, капітал, ліберальна, консервативна партії, реформаторський курс, парламентська реформа, національний рух, фабіанці, муніципальний соціалізм.

Компетентності: мотиваційна, діяльнісна, комунікативна.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Вид уроку: урок – пошук.

Обладнання: підручник С.А.Осмоловського, Т.В.Ладиченко «Всесвітня історія», мапа «Європа ХІХ ст.», атлас, контурна мапа, дидактичний матеріал,відео- фрагмент.

Методи і прийоми: проблемно-пошуковий, дослідницький, творчий. «Мікрофон», «Мозковий штурм», розповідь учителя, «Портретна галерея»  парна, групова форми роботи, самостійна робота.

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

• Визначати особливості політичного, економічного розвитку Великої Британії в останній треті ХІХ ст.;
• Характеризувати процес завершення формування індустріального суспільства;
• Аналізувати, пояснювати історичні процеси в Англії і висловлювати власне ставлення до них;
• Критично оцінювати роль особистостей в історії;
• Пояснювати і застосовувати основні поняття теми на практиці;
• Працювати самостійно в групах, парах.

 Орієнтовний план проведення уроку.

І. Організаційний момент (1хв.)

ІІ. Актуалізація опорних знань (5хв.)

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів (3 хв.)                   

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу (28 хв.)

V. Закріплення нового матеріалу (4хв.)

VІ. Підсумок уроку (2хв.)

VІІ. Домашнє завдання (2хв.)

Хід уроку

І. Організаційний момент

Учитель пропонує учням об’єднатися в групи, пари для подальшої організації навчальної діяльності. Учитель наголошує про наявність завдань випереджувального характеру.

ІІ. Актуалізація опорних знань.  

1.Назвіть характерні ознаки індустріального суспільства.

2.Поясніть,які висловлювання відносяться до стану Британії в світі в середині XIX ст.: «Володарка морів», «Майстерня світу», «Світовий банкір», «Найбагатша метрополія».

3.Покажіть на карті Велику Британію, позначте її на контурній карті.

         Орієнтовна відповідь учнів. Метод «Мікрофон»

Швидкий прогрес в галузях економіки: металургії, машинобудування, транспорті;       

Високий рівень розвитку сільського господарства;

Значні науково-технічні відкриття і зміни в технології виробництва.

ІІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку. Мотивація навчанняшколярів.    

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

Запитання

Що вам відомо про Велику Британію?

Чому Англію в 50-60 роки ХІХ ст. називали «Майстерня світу»?

Орієнтовна відповідь учнів.

В Англії завершився промисловий переворот.

Розвивалися ринкові відносини, нові галузі економіки.

Створювалися нові промислові райони.

Учні 1 групи аналізують таблиці 1-2:

Таблиця 1

Видобуток вугілля (у млн. т)
Роки	Англія	Франція	Німеччина	США
1871	117	18,3	37,9	41,9

Таблиця 2

Виплавка чавуну
Роки	Англія	Франція	Німеччина	США
1871	6,6	0,9	1,56	1,7

Висновки. Орієнтовна відповідь учнів.

Англія стала світовим лідером в промисловості і сільському господарстві.

Учитель.

Але в кінці ХІХ ст. Англія втрачає монопольні позиції в світовій економіці. Чому?    

Учні 2 групи користуючись текстом §24 п.1 визначають причини спаду індустрії, торгівлі.

Орієнтовна відповідь учнів.

Застаріла технічна база промисловості.

Британський уряд дотримувався політики безмитної торгівлі.

Конкуренція дешевих закордонних товарів і падіння цін на англійські товари.

Великий спад у вугільній галузі.

3-тя група. Прокоментуйте тези:

«З 70-х років ХІХ ст. англійський капітал в великих розмірах вивозиться в колонії».  Чому?

Орієнтовна відповідь учнів.

Прибуток  від закордонних інвестицій Англії досяг 90-100 млн.

фунтів стерлінгів на рік, що в 5 разів перевищив прибуток країни від зовнішньої торгівлі.

Англійський капітал спрямований на експлуатацію сировинних аграрних ресурсів, будівництво залізниць в колоніях.

Після обговорення запитань учні роблять висновки.

В кінці ХІХ ст. Англійська індустрія  втратила монопольні позиції в світовій промисловості і торгівлі.

Учитель.

До середини ХІХ ст. в Англії  остаточно сформувалась парламентська двопартійна система,при якій влада почергово переходила від однієї політичної партії до другої.       

Запитання.

Пригадайте назви партій, лідерів.

Орієнтовна відповідь учнів.

Ліберали – У. Гладстон.

Консерватори – Б. Дізраелі.

Учитель.

Метод «Портретна галерея».

Надаю слово екскурсоводу. Перед вами портрети Гладстона і Дізраелі. Порівняємо їх політичні погляди і діяльність.

Хто з них вам більше імпонує і чому?

Учитель.

В 1832 та 1867 р.р. в Англії були проведені парламентські реформи.

Робота в парах.

Порівняйте статті першої і другої парламентських реформ. Які зміни відбулися в виборчій системі Великої Британії?

Орієнтовна відповідь учнів.

Друга реформа значно розширила ряди виборців за рахунок дрібних підприємців, фермерів і кваліфікованих робітників

 Учитель.

Скласти порівняльну таблицю, користуючись текстом підручника

Внутрішня політика кабінетів
Ліберальний	Консервативний
Скоротили строк служби в армії. Ввели таємну подачу голосів на виборах. Провели 3-тю парламентську реформу.	Зняли заборону на пикетування. Заборонили дитячу працю. Провели реформу місцевого самоврядування. Ввели закон про безкоштовне початкове навчання.

Висновок.

Соціальний курс та агресивна зовнішня політика торі приваблювали на їх бік нових виборців. Позиції лібералів слабшали.

Завдання класу.

Практична робота.

Знайдіть у тексті підручника докази того, що третя парламентська реформа була більш прогресивна в порівнянні з попередніми реформами.

         Орієнтовна відповідь учнів.

Зниження майнового цензу, чисельність виборців в країні збільшилася на 58%.

Учитель.

Покажіть на карті англійські колоніальні володіння в середині  ХІХ ст.  Якими методами Британія здійснювала володарювання в Ірландії в середині ХІХ ст.  

Відповідь учнів

Ірландія залишалась сировинним додатком і джерелом дешевої робітничої сили.

Учитель.

Після унії 1801 р. Ірландія була частиною Великої Британії, але  фактично була її напівколонією. Ірландці продовжували відстоювати право на незалежність Національні протиріччя перепліталися з соціальними, так як більша  частина ірландських земель належала англійським лендлордам.

       

 Завдання дослідницького характеру «Точка зору»

         Опрацювати історичні документи стор.167 і аргументовано           відповісти на питання.

1.Які причини спонукали уряд Гладстона провести в Ірландії аграрну реформу?

2.Ваше відношення до висновку «Земельної ліги», що ті хто        обробляють землю, повинні мати на неї всі права?

3.Чому на ваш погляд парламент не прийняв закон про гомруль?

Запишіть у словник поняття, терміни: гомруль, тред-юніон, тактика бойкоту.

Сформулюйте висновок.

Орієнтовна відповідь учнів.

Розкол послабив ліберальну партію, і головні позиції в політичному

житті країни надовго перейшли до консерваторів.

Учитель.

В 1871 році англійські тред-юніони легалізували свою діяльність, це дозволило їм більш ефективно відстоювати інтереси робітників, боротися за покращення умов праці.

Історична довідка (випереджувальне завдання, 4-а група)

«Британський профспілковий рух»

Під час прослуховування тексту довідки дати відповіді на питання (дивись записи на дошці):

1. Чим нові профспілки відрізнялися від колишніх?

2.Коли виникло Фабіанське суспільство і хто його засновники?

3.Поясніть теорію «муніципальний соціалізм»

V. Закріплення нового матеріалу.

1. Визначте, назвіть поняття, характерними ознаками якого є:

а) Високий розвиток промисловості і сільського господарства;

б) Впровадження новітніх досягнень науки, техніки.

2. Які зміни відбувалися в політичному, економічному житті Англії в II половині XIX ст.

3.Назвіть прізвище прем’єр-міністра Англії, якому відведена      значна роль в організації руху за самоврядування Ірландії:

а) У. Гладстон

б) Р. Солсбери

в) Б. Дізраелі

г) Г. Пальмерстон

4. Які події відбулися в 1871 році, в 1879 році, в 1884 році, в 1886 році?

VІ. Підсумок уроку

Учитель.

Наш урок добігає кінця. Доцільно згадати, що в останній треті ХІХ ст.:

Англійська індустрія займала третє місце в світі.

Англійський  капітал для  досягнення прибутку вивозиться в колонії.

Політичне життя Англії визначалося боротьбою двох партій – ліберальної та консервативної. 

В 70-80 роки в Ірландії активізується національний рух, але ірландське питання не було вирішено.

Профспілковий рух більш активно відстоював інтереси робітників.

Рефлексія.

Що нового ви дізналися на уроці

Чи реалізувалась мета, поставлена на початку уроку.

VІІ. Домашнє завдання:

Опрацювати параграф підручника, відповісти на питання на стор.168, вивчити дати, поняття

Випереджувальне завдання: підготувати історичну довідку «Історія винаходів в США ІІ половини ХІХ ст.»

Тема: США в 1877-1900 рр.

Мета: з’ясувати особливості економічного розвитку США, визначити основні напрямки зовнішньої політики США; формувати вміння учнів оцінювати окремі історичні процеси та явища, проводити зіставлення матеріалу, що вивчається, робити висновки.

Обладнання: підручник, політична карта світу, атлас.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотиваційний момент.

Після успішного завершення Громадянської війни, відміни рабства і ліквідації рабовласницьких латифундій США одержали можливість безперешкодного розвитку на всій величезній території країни, використовуючи природні, матеріальні, фінансові та людські ресурси.

Це стало поштовхом до бурхливого економічного піднесення США наприкінці ХІХ-го поч. ХХ ст, виходу країни на позиції лідера.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Проблемне завдання:

США наприкінці ХІХ ст. досягли світової першості. Які фактори вплинули на це?

1. Економічний розвиток США.

„Мозковий штурм”

Завдання: причини швидких темпів розвитку економіки США наприкінці ХІХ-го поч. ХХ ст. На дошці учні записують свої ідеї, пояснюють їх. В результаті обговорення записують у зошиті:

-         громадянська війна і ліквідація рабовласництва

-         реконструкція Півдня

-         ліквідація рабовласницьких латифундій

-         природні умови

-         широкий внутрішній ринок

-         освоєння Заходу

-         будівництво залізниць

-         європейський капітал

-         іммігранти з Європи

„Робота в групах”

Завдання: які наслідки мали швидкі темпи економічного розвитку США

а) для самої країни

б) для світу.

2. Антимонопольне законодавство. Закон Шермана.

Одним із  наслідків швидких темпів економічного розвитку США стало зосередження великих багатств в руках землевласників, промисловців, банкірів. Наприкінці ХІХ ст. в США нараховувалося 4 тис. мільйонерів. З’явилися династії мільйонерів. Вони стали організаторами трестів, які встановлювали своє панування в різних галузях промисловості.

Завдання: Визначте, які негативні наслідки мало створення трестів для США?

Бесіда. Розповідь про  антимонопольне законодавство і його значення.

3. Політичний розвиток США.

Робота в групах.

Завдання: Самостійно опрацювати  матеріал підручника та документ в кінці параграфа:

а) порівняти діяльність демократів та республіканців щодо внутрішньої політики.

4. Зовнішня політика.

Бесіда.

- Яких принципів дотримувалися США у зовнішньополітичній діяльності?

- Що вам відомо про „доктрину Монро”.

- Спрогнозуйте, якими будуть основні напрямки зовнішньої політики США в нових умовах?

Розповідь учителя про зовнішню політику США.

Робота над поняттями: Панамериканізм, „політика відчинених дверей”.

Робота з документом.

Із послання Т.Рузвельта

американському прогресу

…Будь-яка країна, народ якої веде себе добре, може розраховувати на нашу чистосердечну дружбу. Якщо нація демонструє, що вона знає, як діяти з розумним умінням в соціальних і політичних  питаннях якщо вона дотримується порядку і виконує свої зобов’язання, то не варто боятися втручання з боку Сполучених Штатів. Безперервні незаконні дії чи прояви безсилля, що ведуть до загального послаблення у цивілізованого суспільства, чи то в Америці чи де б то не було, в кінці кінців вимагає втручання з боку якої-небудь цивілізованої нації. В західній півкулі дотримання Сполученими Штатами „доктрини Монро” може змусити їх, можливо, і проти своєї волі, в надзвичайних випадках таких порушень законності чи проявів безсилля, до виконання зобов’язань  міжнародної поліцейської держави…

- Прокоментувати цей документ.

- Наведіть конкретні приклади того, як США втручались у справи інших держав на рубежі ХІХ – ХХ ст.

- Чи відійшли США від такої політики у наш час?  Наведіть конкретні приклади.

IV. Закріплення нових знань учнів.

Підводячи підсумки, учні остаточно вирішують проблемне завдання, визначаючи фактори, що привели США до світового лідерства.

V. Домашнє завдання.

1. Опрацювати конспект і текст підручника.

2. Використовуючи матеріал підручника та матеріал ЗМІ, провести невелике порівняння дослідження США на рубежі ХІХ-ХХ ст. та ХХ-ХХІ ст. за такими критеріями:

а) роль у світі, б) економічний розвиток, в) політичний розвиток і зовнішня політика.

Тема: Російська імперія наприкінці XIX – на початку XX ст.

Мета: з’ясувати особливості соціально-економічного та політичного розвитку  Росії наприкінці XIX – на початку XX ст.; розглянути основні суспільно-політичні течії в Росії; розкрити причини і характер революції 1905-1907 рр. в Росії і вплив цієї революції на ситуацію в Росії.

Тип уроку: урок-лекція.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотиваційний аспект.

         Період кінця XIX – на початку XX ст. є важливим в історії Російської імперії і насичений важливими подіями: формування індустріального суспільства, активні суспільні рухи, революція 1905-1907рр., столипінська аграрна реформа.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Відбувається за таким планом

1. Росія після реформи 1861р.

2. Розвиток промисловості та сільського господарства.

3. Політичний устрій.

4. Суспільні рухи.

5. Революція 1905-1907 рр.

6. Реформи Столипіна.

IV. Підсумки уроку.

         Учитель акцентує увагу учнів на особливостях соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку Росії наприкінці XIX – на початку XX ст.

V. Домашнє завдання.

1. Опрацювати матеріал підручнику та записи у робочому зошиті.

2. Підготуватися до семінарського заняття за темою „Росія наприкінці XIX  - на початку XX ст.” за такими питаннями.

         1) Особливості економічного розвитку країни в цей період.

         2) Особливості політичного устрою.

         3) Суспільні рухи

                  а) народництво

                   б) соціал-демократія

                   в) більшовизм

         4) Революція 1905-1907 рр.

         5) Столипінська аграрна реформа.

        Тема: Модернізація Російської імперії

Мета: пояснити причини, суть і наслідки аграрної реформи 1861 р. і реформ 60—70-х рр. XIX ст. в Російській ім­перії; формувати вміння учнів установлювати причин-но-наслідкові зв'язки, самостійно працювати з навчаль­ним матеріалом, співвідносити історичні події з певним періодом всесвітньої та вітчизняної історії. знання: передумови проведення реформ; причини скасуван­ня кріпацтва в Росії і проведення буржуазних реформ; суть і наслідки реформ для російського суспільства. поняття й терміни: маніфест; тимчасовозобов'язані; викуп; відрізки; особиста свобода (громадянські права); земст­ва, присяжні засідателі; міське самоврядування; загаль­на військова повинність.

Дати й події: 19 лютого 1861 р.— Маніфест Олександра II про звільнення селян від кріпосної залежності; 1 січня 1864 р.— земська реформа; 14 липня — 19 листопада 1864 р.— шкільна реформа; 20 листопада 1864 р.— судова реформа; 16 червня 1870 р.— міська реформа; 1 січня 1874 р.— військова реформа.

Особа в історії: Олександр II; Я. І. Ростовцев.

Обладнання: атлас [1, с. 11, 13], настінна карта «Російська імперія в другій половині XIX ст.».

Тип уроку:    комбінований.

Структура уроку

                              I.      Організаційний момент

                           II.      Актуалізація опорних знань учнів

                       III.      Мотиваційний аспект

                       IV.      Вивчення нового матеріалу

1.Суспільно-політична ситуація напередодні реформи 1861 р.

2. Проведення і зміст реформи 1861 р.

3. Реформи 60—70-х років XIX ст. в Російській імперії та їх значення.

V. Закріплення нових знань учнів

VI. Підсумки уроку

VII. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

I.    ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.               ПОВТОРЕННЯ ТЕМИ:

1. Загострення «східного питання». Кримська війна. Розповідь учителя.

Учитель пояснює суть «східного питання» й причини його загост­рення. Висновок формулюється про те, що Кримська війна була спри­чинена загостренням нерозв'язаного «східного питання».

Далі вчитель починає висвітлювати події Кримської війни.

Розглядаючи хід бойових дій, учитель зупиняється на обороні Севастополя.

Робота з історичним документом.

Учням пропонується проаналізувати фрагмент документа й від­повісти на ряд запитань.

Л. М. Толстой про захисників Севастополя (із листа до брата Сергія):

...Місто в облозі з одного боку, з південного, на якому ми не мали ніяких укріплень. Тепер у нас на цьому боці понад 500 гармат величез­ного калібру й декілька рядів земляних укріплень, рішуче неприступ­них... Дух у війську вищий за будь-які слова... Корнілов, об'їжджаю­чи війська, замість «здорово, хлопці», казав: «Треба вмирати, хлопці, помрете?» — і війська відповідали: «Помремо, ваше превосходительство, ура!» І це не був ефект... і вже 22 000 виконали цю обіцянку.

Поранений солдат, майже вмираючи, розказував мені, як вони брали 24-ту французьку батарею та їх не підкріпили; він ридав ридма. Рота моряків ледь не збунтувалася за те, що їх хотіли змінити з батареї, на якій вони простояли 30 днів під бомбами... Жінки носять воду на бастіони для солдатів... Священики ходять на бастіони з хрестами й під вогнем читають молитви.

...Не забудь, що ми з такими самими, навіть з меншими силами, лише з багнетами і з гіршими військами в Росії... б'ємося з ворогом найчисленнішим і який має флот, озброєний 3000 гарматами, відмін­но озброєний штуцерами, і з кращими його військами [31, с. 95—96].

Запитання до документа.

1.    У чому виявився героїзм захисників Севастополя?

2.    Яким було співвідношення сил захисників міста і ворога?

3.    Чому саме оборона Севастополя стала ключовою подією в Кримській війні?

Самостійна робота за підручником.

Учні опрацьовують текст підручника про Паризький договір.

Під час обговорення питання вчитель підводить учнів до висновку про те, що поразка Російської імперії в Кримській війні продемонст­рувала царському уряду необхідність проведення внутрішніх реформ. Він прагнув відновити втрачений Росією міжнародний авторитет.

Бесіда на повторення.

Чому результати Кримської війни доводили необхідність проведення реформ у Росії? (Відповіді учнів на дане запитання повинні містити такі положення: продемонстрована перевага капіталістичної промисловості й військової справи; побоювання заколоту селян; гостра незадоволеність суспільства існуючою політикою.)

III.    МОТИВАЦІЙНИЙ АСПЕКТ

Матеріал теми розкриває вплив невдалої зовнішньої політики царського уряду на реформування основ держави, спробу можно­владців повернути віру в національно-державну винятковість Росії, правильність її внутрішньої політики. Великі реформи рівнозначні хрещенню Русі або епосі перетворень Петра. Матеріал має аналогії із сучасною ситуацією в країнах колишнього Радянського Союзу.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Постановка проблемного завдання уроку.

Доведіть історичну необхідність проведення докорінних реформ у Росії в середині XIX ст.

1. Суспільно-політична ситуація напередодні реформи 1861 р. Розповідь учителя.

Учитель відзначає, що Кримська війна стала поштовхом «ззов­ні», який оголив реальний стан справ у Росії — країна опинилася в глибокій економічній кризі. П. О. Валуєв так характеризував си­туацію, що склалася: «Озлоблення проти порядків стало безмежним і загальним ».

Колективна робота за завданням.

Проаналізуйте текст і виконайте завдання.

v  Запропонуйте заходи, за допомогою яких можна було розв'язати кризу феодалізму.

v  Назвіть риси подібності в становищі Росії кінця 50-х рр. XIX ст.
і Франції напередодні Великої французької революції.

Не маючи стійких прибутків, поміщицькі господарства занепадали. Напередодні реформи 1861 р. було закладено 65 % усіх маєтків. Сума боргу поміщиків на 1859 р. складала 425 млн. крб. Феодальні відноси­ни в селі призводили до того, що врожайність в Росії була на 40 % нижча, ніж у Франції, і на 100 % нижча, ніж в Англії. Країна не забезпечувалася повною мірою необхідними продуктами, хоча 4/5 на­селення Росії було зайняте в сільському господарстві. З усіх придатних до обробітку земель лише 1/5 оброблялася кріпаками. Селяни в Росії були дуже бідними. Смертність кріпаків у селах була такою високою, що їх кількість за 20 років до 1861 р. скоротилася на півмільйона.

Розповідь учителя.

Узагальнюючи відповіді учнів, учитель відзначає, що в сільсько­му господарстві йшов розвиток капіталістичних відносин, який ви­явився в спеціалізації районів, застосуванні нової техніки, сільськогосподарських культур. Процес капіталізації сільського господарства відбувався в тих районах, де гноблення кріпаків було слабшим, за­стосовувалася наймана праця вільновідпущених. У тих районах, де кріпацтво було сильним, спостерігався занепад продуктивності пра­ці, зубожіння поміщицьких маєтків. З цього можна зробити висно­вок, що феодально-кріпосницька система господарювання гальму­вала економічний розвиток Росії, у результаті країна відставала від європейських держав на 50—100 років.

Ось в таких складних економічних умовах у Росії відбувався про­мисловий переворот.

Якщо дозволяє час, можна стисло повторити, в чо­му полягає промисловий переворот; в яких країнах Європи він відбувався. Необхідно звернути увагу учнів на те, що промисловий перево­рот у Росії почався в умовах феодально-кріпосницької системи, на від­міну від Англії, де він був результатом розвитку буржуазних відносин.

Робота з історичним документом.

Учні заслуховують уривок з документа і відповідають на запи­тання.

З промови Олександра II перед московськими предводителями дворянства 30 березня 1856 р.

«Ходять чутки, що я хочу дати свободу селянам. Це несправедли­во... Почуття вороже між селянами і їх поміщиками існує, було декіль­ка випадків непокори поміщикам. Я переконаний, що рано чи пізно ми повинні до цього прийти. Набагато краще, щоб це відбулося згори, аніж знизу».

Запитання до документа.

v У чому полягає суперечливість промови імператора?

v Чому Олександр II вважав, що відміну кріпацтва необхідно
буде провести згори?

2. Проведення і зміст реформи 1861 р.

Розповідь учителя.

Ситуація, що склалася в Росії: криза феодально-кріпосницьких відносин, зростання селянських повстань, необхідність зміцнення оборони країни, відсталість у розвитку від країн Європи та ін.— привела до необхідності скасування кріпацтва в країні. Олександр II (1818—1881) 19 лютого 1861 р. підписав Маніфест про скасування кріпацтва. Метою цього документа була зміна економічних і полі­тичних основ держави.

Самостійна робота за підручником.

Учитель пропонує учням ознайомитися з текстом підручника про скасування кріпацтва.

Робота над формуванням понять і термінів.

Учитель розкриває зміст термінів: маніфест, тимчасовозобов'я­зані, викуп, відрізки, особиста свобода.

Учитель звертає увагу учнів на суперечливий характер реформи, проведеної поміщиками: селяни діставали особисту свободу, але земля визнавалася власністю поміщика; щоб одержати землю, селяни повинні були сплатити викуп, а до цього за користування своєю садибою і наділом вони відпрацьовували панщину або сплачували оброк, отримавши статус «тимчасовозобов'язаних».

Бесіда.

1.    Розкрийте зміст реформи 1861 р.

2.    У чому ви вбачаєте суперечливий характер реформи 1861 р.?

Учитель детально розкриває питання про особисту свободу селян і називає чинники, що сприяли капіталістичному розвиткові Росії:

v особисте звільнення селян і їх право переходити в інші стани;

v право селян мати власність (землю після викупу), займатися
торгівлею, промислами;

v отримання селянами права юридичної особи, що полегшувало
самостійне господарювання, укладання договорів купівлі-продажу;

v грошовий характер платежів прискорював формування на базі
заможного селянства нових класів суспільства.

Робота над формуванням понять і термінів.

Учитель дає визначення поняття: громадянські права і пропонує учням записати його в свої зошити (словники).

Розповідь учителя.

Учитель робить висновок: суперечливий характер реформи поля­гав у тому, що не було вирішене головне питання — про землю.

Для конкретизації уявлення учнів щодо несправедливого харак­теру реформи доцільно навести дані про суму викупних операцій: з 1862 до 1907 рр. замість 867 млн. крб.. селяни заплатили за землю 1540 млн.

Реформа 1861 р. відкрила шлях для капіталістичного розвитку Росії, але зберегла масу феодальних пережитків, а запропоноване розв'язання питання про землю дало поштовх зростанню револю­ційних настроїв і виступів.

3. Реформи 60—70-х рр. XIX ст. в Російській імперії та їх зна­чення.

Розповідь учителя.

Учитель у своїй розповіді називає основні реформи, дати їх про­ведення, розкриває їх суть, робить висновок про вплив реформ на долю Росії.

Наголошується, що реформи вивели країну на новий, більш ви­сокий рівень розвитку.

Під час розповіді вчителя учні заповнюють стовпчики 1—3 таб­лиці. Стовпчик «Значення і наслідки» заповнюється вдома.

Великі реформи 60—70-х рр. XIX ст. в Російській імперії

Реформа	Дата проведення	Нормативно-правові документи	Суть	Значення і наслідки

V.     ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Розв'язання проблемного завдання і закріплення вивченого доціль­но поєднати у формі обговорення ряду питань.

Бесіда.

1.    Чому наприкінці 50-х рр. XIX ст. Росія почала готуватися до проведення реформ?

2.    Чому проведення реформ почалося зі скасування кріпацтва?

3.    У чому полягає значення особистої свободи селян?

4.    Дайте власну оцінку скасуванню кріпацтва.

Отже,

v    реформа 1861 р. стала поворотним моментом в історії Росії, що визначив подальший хід її розвитку;

v    падіння кріпацтва сприяло підняттю і зміцненню авторитету Росії в Європі;

v    основній масі селян реформа 1861 р. задоволення не принесла. Питання про наділення селян землею залишалося невирішеним;

v    буржуазні реформи 60—70-х рр. XIX ст. були половинчастими й непослідовними, проте давали Росії шанс увійти до кола розвинутих європейських держав;

v    Велика реформа 1861 р. і реформи 60—70-х рр. сприяли формуванню в Росії системи суспільних цінностей, що складається з понять: «особистість», «свобода», «закон», «приватна власність».

 3.    Російсько-турецька війна 1877—1878 рр.

Розповідь учителя.

Учитель розкриває причини, які допомогли Росії уникнути між­народної ізоляції (франко-прусська війна скасувала ганебні статті Паризького договору). У цих умовах у російській зовнішній політи­ці зароджуються ідеї панславізму, що дозволили Росії закріпитися на Балканському півострові.

Учитель розкриває зміст терміна панславізм і пропонує учням записати його в зошити (словники).

Самостійна робота за підручником.

Учням пропонується опрацювати текст підручника про російсько-турецьку війну.

Далі вчитель коментує хід подій і, використовуючи матеріал під­ручника, характеризує Сан-Стефанський договір, підкреслюючи його вигідність для Росії.

Переходячи до розгляду питання про Берлінський конгрес, слід описати реакцію Англії та Австро-Угорщини на Сан-Стефанський договір. Росія змушена була погодитися на скликання конгресу сто­совно балканської проблеми. Характеризуючи суть рішень Берлін­ського конгресу, вчитель підкреслює, що він заклав основи конфлі­ктів на Балканах, які не розв'язані й досі.

Колективна робота за завданням.

Схарактеризуйте сучасну ситуацію на Балканському півострові.

Розповідь учителя.

Кінець XIX ст.— це час активізації зовнішньої політики Росії, яка активно шукала й змінювала союзників. Так, у 70-ті рр. XIX ст. був укладений союз з Німеччиною й Австро-Угорщиною — так зва­ний «Союз трьох імператорів». Він був направлений проти Франції. Цей союз незабаром розпався, оскільки інтереси Австро-Угорщини, Німеччини й Росії не стикалися під час російсько-турецької війни 1877— 1878 рр., і на Берлінському конгресі. Самодержавна Росія йде на зближення з республіканською Францією (пояснити чому). У 1891 р. був підписаний консультативний пакт, а в 1892 р.— сек­ретна військова конвенція між Францією та Росією (необхідно сха­рактеризувати взаємовигідність цього союзу).

Після розв'язання проблемного завдання уроку вчитель форму­лює висновок: у 70—80-ті рр. XIX ст. зародилася нова концепція зовнішньої політики Росії (панславізм), а також виник франко-російський союз, який мав антинімецьку спрямованість.

Колективна робота за завданням. Заповнити таблицю.

Договори Росії в другій половині XIX ст.

Договір	Дата	Учасники	Основні рішення
Паризький
Сан-Стефанський
Берлінський

VI.    ПІДСУМКИ УРОКУ

У результаті проведеного уроку учні з'ясовують такі моменти:

1.    метою зовнішньої політики Росії в другій половині XIX ст. було повернення її авторитету на міжнародній арені, послаблення Османської імперії, підтримка визвольного руху слов'янських наро­дів на Балканському півострові;

2.    російсько-турецькі війни 1853—1856 рр. і 1877—1878 рр. стали найважливішими зовнішньоекономічними подіями в Європі.

3.    поліпшення становища робітників у суспільстві.

VII.       ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати конспект і текст підручника.

Завершити заповнення таблиці «Великі реформи 60—70-х рр.
XIX ст. в Російській імперії».

Тема: Японія у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.

Мета: з’ясувати  особливості розвитку Японії в період Епохи Мейдзі, розкрити суть реформ 70-80х рр. ХІХ ст., визначити їх наслідки, пояснити особливості суспільно-політичного життя країни, з’ясувати причини агресивної зовнішньої політики Японії, формувати вміння учнів аналізувати суть історичних процесів, виділяти їх особливості та закономірності.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організуючий момент.

ІІ. Мотиваційний момент.

         Вивчення даної теми дає можливість зрозуміти учням особливості економічного та політичного розвитку Японії, простежити етапи перетворення Японії на одну з провідних країн світу.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Проблемне питання.

Чому Японія не перетворилася на колонію більш розвинених країн світу?

1. Японське суспільство в середині ХІХ ст.

Самостійна робота з підручником і заповнення таблиці „Особливості японського суспільства в середині ХІХ ст.

	Особливості японського суспільства в середині ХІХ ст.
Політична галузь	Відсутність єдиного освяченого релігійно, центру державної влади
Економіка	Острівне положення сприяло розвитку торгівлі й мореплавства, активним відносинам з їхніми народами, запозичили усього корисного. Стабільність природних ресурсів.
Соціальна галузь	Японцям притаманна общинність, схильність до об’єднання
Культура	Вплив конфуціанства Освіченість верхівки суспільства
Релігія	Національна релігія японців – синтоїзм – проповідувала ідею винятковості японців, їхньої вищості над іншими народами.

Учні розробляють висновок: перша причина того, що Японія не стала колонією, - особливості японського суспільства, що визначатиме  її географічним положенням ментальністю, релігійним впливом та відсутністю  єдиного центру влади.

2. Епоха Мейдзі.

Розповідь учителя про ліквідацію сьогунату, перехід влади до рук імператорського уряду та про період царювання імператора Муцухіто.

Робота над поняттями: Сьогун, Епоха Мейдзі.

Завдання: прослухайте розповідь про реформи Мейозі і дайте відповіді на запитання: а) в чиїх інтересах діяла нова влада? б) які наслідки мали реформи для країни загалом і для різних верств населення зокрема?

         Прослухавши розповідь вчителя, учні дають відповідь на запитання і роблять висновок: друга причина того, що Японія не перетворилася на колоніальне володіння більш розвинених країн – це реформи Мейдзі, результатом яких стали швидкі темпи економічного розвитку країни.

3. Особливості економічного розвитку Японії.

Завдання: Самостійно опрацювати матеріал підручника записати у зошиті у вигляді пунктів плану, якими були особливості економічного розвитку Японії на рубежі ХІХ-ХХ ст.

Учні зачитують план і коригують відповіді один одного.

4. Державний лад Японії.

Конституція 1889р.

Розповідь учителя

а) Створення політичних партій у Японії

б) Конституція 1889 р., повноваження імператора та органів влади Японії.

Учні роблять висновок: сильна влада імператора, закріплена конституцією 1889р., була запорукою того, що Японія не перетворилася на колонію більш розвинених країн світу.

5. Зовнішня політика.

Завдання. Опираючись на знання, одержані вами на уроці, спробуйте визначити причини агресивної зовнішньої політики Японії наприк. ХІХ – на поч. ХХ ст.

Робота у групах. Використовуючи матеріал підручника та знання, одержані на уроках, визначте інтереси Японії.

І гр. – в Азії.

ІІ гр. – в Тихому океані.

ІІІ гр. – в Європі.

IV. Закріплення нових знань учнів.

Відбувається у формі обговорення проблемного завдання.

V. Домашнє завдання.

1. Опрацювати матеріал підручника.

2. Розглянути запитання і завдання після параграфа

Тематична атестація : «Утвердження

індустріального суспільства в провідних державах світу»

I рівень

1. Німецька імперія була створена:

а) у 1871                       б) у 1895             в) у 1870             г) у 1862

2. Промислові підприємства США переважно об’єднувалися у:

а) трести              б) картелі            в) концерни                  г) синдикати

3. У сільському господарстві США переважали:

а) дрібні селянські господарства       

б) сімейні ферми          

в) великі селянські господарства

4. Третя парламентська реформа в Англії проведена у:

а) 1876 р.            б) 1967 р.            в)1867 р.    г) 1884 р.

5. Син учителя, адвокат за фахом, талановитий промовець, далекоглядний політик, член парламенту з 1890 року, очолював уряд лібералів у 1892 – 1895 рр., визначний державний діяч, ініціатор соціальних реформ:

а) Б.Дізраелі       б) Д.Ллойд-Джордж    в) У.Гладстон     г) Ч.Парнелл

6. Франко – пруська війна тривала протягом:

а) 1870 – 1871 рр.    б) 1904 – 1905 рр. в) 1899-1902 рр.

7. Французький капітал мав характер:

а) колоніальний           б) трестовий                 в) лихварський

8. Конституція Японії була прийнята в:

а) 1889 р.   б) 1894 р.  в) 1895 р.

9. З-поміж перелічених держав обрати ті, які входили до Антанти:

а) Франція                    б) Німеччина                в) Англія

г) Російська імперія              д) Австро-Угорщина            е) Італія

є) Японія                      ж) США                        з) Болгарія

10. З-поміж  перелічених держав обрати ті, які входили до Троїстого Союзу:

а)  Франція                            б) Німеччина                в) Англія

г) Російська імперія              д) Австро-Угорщина            е) Італія

є) Японія                      ж) США                        з) Болгарія

11. Рух по залученню селянської маси Росії до побудови соціалістичного суспільства має назву:

а) анархізм                   б) соціалізм                  в) народництво   г) комунізм

12. Кримська війна відбулася в:

а) 1904 – 1905 рр.       б) 1853 – 1856 рр.       

в) 1877 – 1878 рр.       г) 1870 – 1871 рр.

 II рівень

13. Визначте взамозв’язки особистості та явища: Д.Шерман – трести

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

14. З наведеного переліку викресліть усе, що не має відношення до Англії:

«доктрина Монро», кодекс Бусідо, лейбористська партія, Антанта, Олександр II, «справа Дрейфуса», Третя республіка, Д.Ллойд Джордж, сегрегація, Г.Плеханов, третя парламентська реформа, реформи Мейдзі, тред-юніони, дискримінація, гомруль.

15. Назвіть термін, який об’єднує запропонований перелік: трест, контроль ринків, синдикат, диктат цін, банкрутство дрібних підприємців, концентрація виробництва, фінансова олігархія.

_______________________________________________________________

16. Назвіть термін, який об’єднує запропонований перелік: метрополія, ринок сировини, домініон, експансія, нерівноправний договір, «бананова» республіка, національно-визвольний рух

_______________________________________________________________

III рівень

17. Виправте помилки:

а) «Народна воля»  - культурницьке угрупування, яке займалося просвітницькою діяльністю.

_______________________________________________________________б) «Справа Дрейфуса» - корупційна афера, яка свідчила про занепад економічного життя США.

_______________________________________________________________в) Расова дискримінація – система окремого проживання та розвитку білошкірого та чорношкірого населення.

______________________________________________________________

г) «Епоха Мейдзі» - епоха військово-промислового капіталу.

_______________________________________________________________д) За Конституцією Японії парламент складався з двох палат – Сенату і палати представників

_______________________________________________________________

18. Схарактеризуйте зовнішню політику Російської імперії за вказаними напрямками:

а) колоніальні загарбання   

б) війни, збройні конфлікти           

в) союзи, договори

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

IV рівень

19. Дайте назву сформульованій доктрині. Сформулюйте своє ставлення до наведеного вислову. Свою думку аргументуйте. «У Великій Німеччині будуть жити 86 млн. чоловік, а підпорядкована її безпосередньому та виключному торговому впливу економічна область буде нараховувати у собі 131 млн. споживачів... Безсумнівно, не тільки німці будуть населяти цю нову Німецьку імперію. Проте тільки німці будуть користуватися в ній політичними правами, служити в армії та на флоті й зможуть придбати земельну власність... Вони охоче нададуть  мешкаючим серед них іноземцям виконання фізичних робіт...» [Із брошури «Велика Німеччина та Серединна Європа в 1950 р.» (Берлін, 1895).]

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________