ЗУНР

Тема уроку: Західноукраїнська народна республіка

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• визначати хронологічну послідовність подій утворення ЗУНР ;

• показувати на карті місця основних подій, пов’язаних з утворенням ЗУНР ;

• на основі аналізу різних джерел інформації:

а) визначати причинно-наслідкові зв’язки між подіями, явищами та процесами періоду проголошення ЗУНР ;

б) характеризувати внутрішню та зовнішню політику ЗУНР ;

в) складати політичний портрет Є. Петрушевича

аналізувати перебіг подій українсько-польської війни

Основні поняття: Галичина, ЗУНР, УНР, Акт Злуки

Національна Рада– орган найвищої постійно діючої влади в країні.

Соборність - єдність етнічних українських земель. (Учні записують терміни в словник).

Основні  дати: 18 жовтня 1918 р. – створення Національної Ради у Львові; 1 листопада 1918 р.- перехід влади до Національної Ради;13 листопада 1918 р.– проголошення ЗУНР; 22 листопада - польські війська займають Львів; 22 січня 1919 р. – Акт злуки УНР та ЗУНР; 24 серпня 1991 – День незалежності;

Особи в історії: Кость Левицький, Є.Петрушевич.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда за питаннями

1. До складу якої держави входили західноукраїнські землі напередодні Першої світової війни?

2. В якому напрямку розвивався український національний рух на західноукраїнських землях в роки війни та в період Української революції?

3. Чи порушувалося питання про долю західноукраїнських земель під час укладення Брест-Литовського мирного договору? Яке рішення було прийнято?

4. Яка держава після розпаду Австро-Угорщини претендувала на західноукраїнські землі?

5. Коли було створено УНР?

6. Схарактеризуйте політику лідерів УЦР щодо західноукраїнських земель у березні 1917 – березні 1918

          ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

Постановка проблемного завдання:

«Історія ЗУНР – світлий промінь у найновішому минулому України. Традиції ЗУНР — свідчення незгасимого     патріотизму        нації». Ярослав Дашкевич

IV. Викладення нового матеріалу

План

1. Передумови проголошення ЗУНР

2. «Листопадовий зрив»

3. Створення ЗУНР. Її політика.

4. Злука УНР та ЗУНР

5. Українсько-польська війна

Р.Лансинг: «Чи хочуть українці злучитися з Росією?»

А.Марголін: «…українці ніколи не погодяться жити розчленованими між поляків, румунів, чехословаків і москалів.»

(з матеріалів Паризької мирної конференції)

1. Передумови проголошення ЗУНР (одночасне заповнення хронології подій утворення ЗУНР)

27 січня 1918 р. – Берестейський мирний договір, за яким Австро-Угорщина та Німеччина погодилися передати УНР Холмщину, Підляшшя та Надсяння, які входили до складу Російської імперії. В укладеному додатковому таємному протоколі між Австро-Угорщиною та УНР йшлося про поділ Галичини на польську та українську й об’єднання української Галичини з Буковиною в окремий коронний край. Проте договір не був ратифікований.

 

 18–19 жовтня 1918 р. у Львові відбувся з’їзд політичних і громадських діячів українських земель Австро-Угорщини. Була створена Українська національна рада (УНР ), головним чином із депутатів австрійського парламенту та крайових сеймів Галичини і Буковини. 19 жовтня вона ухвалила резолюцію про майбутнє утворення на українських землях, що входили до складу Австро-Угорської імперії, Української держави. Отже, йшлося про об’єднання всіх західноукраїнських земель. 

Аналіз програмових засад УНради (Робота в групах)

Завдання для І групи:

Із Статуту Української Національної ради, прийнятого у Львові 19 жовтня 1918 р.

Українська Національна Рада є Конституантою тієї частини українського народу, яка живе в Австро–Угорській монархії, на цілій його етнографічній території, Українська Національна Рада має право і обов’язок:

а.                 виконати в хвилі, яку признається за відповідну, іменем українського народу Австро–Угорської монархії, його право само визначення та рішити про державну долю всіх областей, заселених тим народом;

б.                підприняти усі постанови та заходи репрезентативного, законодавчого та адміністративного характеру, щоб своє рішення  перевести в життя.

Запитання:

1. Чиї інтереси представляла Українська Національна рада?

2. Які завдання вона ставила перед собою?

3. Що вважала за пріоритет?

Завдання для II групи

Робота з документом стор. 200

Завдання для ІІI групи:

З відозви Української Національної ради від 1 листопада 1918 р.

УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДЕ!

Голосимо тобі вість про своє визволення з віковічної неволі. Віднині Ти господар своєї землі, вільний горожанин Української Держави. Дня 19 жовтня твоєю волею утворилася на українських землях бившої Австро-Угорської монархії Українська Держава і її найвища власть – Українська Національна Рада.

З нинішнім днем Українська Національна Рада обняла власть в столичнім місті Львові і на цілій території Української Держави…Всі жовніри української народності підлягають віднині виключно Українській Національній Раді... Всі вони мають стати на її оборону.

Все здібне до оружжя українське населення мусить утворити боєві відділи, які або ввійдуть в склад української армії, або на місцях оберігатимуть спокій і порядок.

...Як тільки буде забезпечене і укріплене існування Української Держави, Українська Національна Рада скличе на основі загального, рівного, безпосереднього і тайного виборчого права Установчі збори, які рішать про дальшу будучність Української Держави.

Запитання:

1. Чим відрізняється цей документ від попереднього? До кого він звертається?

2. Що нового ви дізналися з документу про Українську національну раду та її наміри?

Нове державне утворення одразу опинилося в гострому конфлікті з поляками, які претендували на територію Західної України. 29 жовтня у Кракові була створена польська ліквідаційна комісія, яка мала завдання розпустити австрійські органи влади і передати всі повноваження польським. До Львова члени ліквідаційної комісії сподівалися прибути 1 листопада.

2. Листопадовий чин

Становлення західноукраїнської республіки відбувалось одночасно з відродженням Польщі, яка претендувала не тільки на свої етнічні землі, а й на українські, зокрема на Східну Галичину. Тому Українська Національна Рада поставила перед австрійським урядом питання про передачу їй всієї повноти влади у Галичині та Буковині. Проте, австрійський намісник в краї відмовив українцям.

У відповідь на це українські національно-демократичні сили вирішили взяти владу у Львові збройним шляхом. У ніч на 1 листопада 1918 р. Частини легіону українських січових стрільців на чолі зі сотником Д. Вітовським зайняли у Львові всі урядові установи та стратегічні пункти. Австрійський намісник, перелякавшись, передав усі владні адміністративні повноваження заступнику, а той, у свою чергу, – Українській Національній Раді.

(повідомлення про Д.Вітовського)

3. 13 листопада 1918 р. Українська Національна рада проголосила Західноукраїнську Народну республіку (ЗУНР). Територія республіки становила 70 тис. кв. км з населенням 6 млн. чол.

Було затверджено герб держави – золотий  лев на синьому тлі та блакитно-жовтий прапор.

Президентом ЗУНР став голова Національної ради Євген Петрушевич.

(повідомлення про Є.Петрушевича)

Органи влади ЗУНР, її внутрішня і зовнішня політика (стор. 203-204) самостійний аналіз.

Вищим законодавчим органом ЗУНР стала Українська Національна рада. Вона утворила Державний секретаріат – виконавчий орган влади республіки. Його очолив лідер впливової Національно–демократичної партії К. Левицький, відомий громадськості як досвідчений юрист. У продовж багатьох років К.Левицький очолював у Львові Товариство українських правників, обирався до австрійського парламенту, керував діяльністю Українського парламентського клубу у Відні.

Розповідь учителя.

Більшість депутатів Української Національної ради не поділяли ідей соціалізму. Вони стояли на національно – ліберальних позиціях і надавали перевагу розбудові держави шляхом реформ, а не революційної боротьби. На відміну від лідерів УНР, політичні діячі ЗУНР не захоплювались популізмом і декларативними заявами, а діяли професійно, спираючись на закони і не обминали соціальних та економічних проблем.

(Запис у зошити прийняття законів ЗУНР)

У перші дні після проголошення ЗУНР було прийнято ряд важливих законів, спрямованих на становлення державно – політичного  і економічного життя республіки.

Серед них:

ü   закон про організацію війська (13 листопада 1918р.);

ü   закон про адміністрацію (15 листопада 1918 р.);

ü   закон про судочинство (16 листопада і 21 листопада 1918 р.);

ü   закон про державну мову (1 січня 1919 р.);

ü   закони про громадянство (8 квітня 1919 р.);

ü   про земельну реформу (14 квітня 1919 р.) та ін.

(Розповідь вчителя)

Основні положення внутрішньої політики ЗУНР було викладено в декларації Української Національної Ради, опублікований 5 листопада 1918 р. у Львові. Проголошувалися рівність усіх громадян перед законом; загальне, рівне, безпосереднє, таємне і пропорційне виборче право.

Бесіда

Як ви вважаєте чи діють такі законі на сучасному етапі в нашій країні?

Центральні органи Західноукраїнської Народної республіки мали міцний зв’язок з розгалуженою, добре організованою системою місцевого управління, яка користувалася серед населення повагою і авторитетом.

 (Розповідь учителя)

Національні меншини відреагували на створення української держави по різному. Більшість польського населення поставилось до ЗУНР ворожо, оскільки підтримувало ідею створення Великої Польщі, в межах якої мали бути і західноукраїнські землі. Євреї намагалися не втручатися в польсько-український конфлікт, дотримуючись нейтралітету у боротьбі за українську державність. Але згодом, після вчинення польськими солдатами єврейських погромів, вони почали

схилятися до співпраці з українською владою, яка надала національним меншинам третину депутатських місць у своєму парламенті.

4. Злука УНР та ЗУНР

Становлення ЗУНР відбувалося у складній міжнародній ситуації. Антанта підтримувала відродження Польщі, намагаючись перетворити її у санітарний кордон між Західною Європою і більшовицькою Росією. Поляки, спираючись на допомогу Антанти, почали підпорядковувати собі західноукраїнські землі.

21 листопада 1918 р. польські війська захопили Львів. Уряд змушений був переїхати спочатку до Тернополя, а через місяць до Станіслава (тепер Івано-Франківськ).

У грудні 1918 - січні 1919 рр. збройні сили ЗУНР вели виснажливі бої з поляками, але ні одна із сторін не могла взяти гору. За цих обставин уряд, намагаючись зміцнити свої позиції та реалізувати споконвічне прагнення співвітчизників поєднати українські землі в межах однієї держави, направив делегацію до Києва. Цьому передувала майже двох місячна клопітка підготовча робота із узгодження умов об’єднання УНР і ЗУНР.

22 січня 1919 р. Директорія УНР видала Універсал про злиття Галичини, Буковини, Угорської Русі та Наддніпрянської України у єдину державу – Українську Народну республіку. Того ж дня на Софійському майдані в Києві був урочисто оприлюднений акт Злуки, що здійснював мрію багатьох поколінь українців про створення суверенної Соборної України. (Перегляд док. Фільму Злука УНР і ЗУНР)

Завдання для І групи:

Із Універсалу Директорії УНР

"... Директорія УНР ухвалила тую злуку прийняти… Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – ЗУНР (Галичина, Буковина і Угорська Україна) та Наддніпрянська Велика Україна…Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка… Однині народ український має змогу дружними зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну самостійну державу Українську на благо і щастя всього її трудового народу…”

Запитання:

Що проголошує документ? У чому ви бачите його значення?

Завдання для ІІ групи:

Історик І. Лисяк-Рудницький про соборність України

“…Соборність України, проголошена 22 січня 1919 р., в тій добі не дочекалася своєї повної практичної реалізації…Наддніпрянщина й Галичина існували далі: до самого кінця визвольних змагань як два окремих державних тіла, з двома урядами та арміями, а також з двома різними політичними лініями…наявність двох стратегій могли шукати зближення, але не могли точно покриватися, бо в них були дві різні спрямованості: у галичан - антипольська, у наддніпрянців – антимосковська. До цього прилучались і інші об’єктивні відмінності: у соціальній структурі, в атмосфері побуту і громадській вихові між нашим Сходом і Заходом… ”

Запитання:

Чому історик вважає,що соборність України «не дочекалася» своєї реалізації? Якими причинами, на його думку, це було обумовлено?

Висновок: Таким чином, боротьба за самовизначення західноукраїнського населення завершилася створенням власної національної держави. До її будівництва було залучено багато політичних партій та рухів. У розбудові ЗУНР брали участь різні верстви українського населення, у тому числі національні меншини. Виважена політика нової влади сприяла уникненню гострих соціальних конфліктів.

5. Українсько-польська війна

Учням пропонується самостійно скласти хронологічну таблицю подій.

6. ВИСНОВКИ

ž ЗУНР стала яскравою сторінкою історії України. Своїм існуванням вона показала незламну волю українського народу до незалежності у власній соборній державі.

ž У ЗУНР вдалося уникнути радикальних перегинів у соціально-економічній політиці. На першому місці стояло завдання національно-державного будівництва. Своєчасне здійснення соціально-економічних перетворень забезпечувало авторитет ЗУНР в українського населення.

ž Належна увага приділялася формуванню боєздатної національної армії для захисту молодої держави – Української галицької армії.

ž Історичне значення акту злуки УНР і ЗУНР полягає у здійсненні багатовікової мрії українського народу у об’єднанні всіх земель в одній державі.

V. Вирішення проблемної ситуації.

VI. Д/з. Оформити таблицю «Українсько-польська війна»